За час бойових дій та російської окупації Бучі в лютому-березні 2022 року тут загинули сотні людей. Після чого назва міста під Києвом назавжди стала синонімом воєнних злочинів російської армії в Україні.
24 бер. 2025 08:01:00
За час бойових дій та російської окупації Бучі в лютому-березні 2022 року тут загинули сотні людей. Після чого назва міста під Києвом назавжди стала синонімом воєнних злочинів російської армії в Україні.
Нещодавно архівний відділ Бучанської міської ради оприлюднив оновлені дані про кількість жертв російського вторгнення.
Більшість серед них – чоловіки (їх утричі більше, ніж жінок). Також у Бучанській громаді загинули 12 дітей різного віку.
Люди помирали не тільки від куль росіян, а й через відсутність ліків і медичної допомоги. А також були випадки смертей від голоду.
Напередодні річниці звільнення Бучі від російської окупації розповідаємо детальніше про нові дані щодо жертв.
Загиблі в Бучі та її околицях
Як йдеться у звіті бучанського архівного відділу, який є у розпорядженні ВВС, з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого і до 31 березня 2022 року, коли Буча була деокупована, у місті загинула 381 людина.
"Серед яких 281 загиблий внаслідок бойових дій та 100 померли від хвороб або ненадання медичної допомоги", - говориться в документі.
Водночас у Бучанській громаді (адміністративно це місто Буча плюс селища Ворзель і Бабинці, а також 11 навколишніх сіл, які всі були окуповані) кількість загиблих значно більша – 554 людини.
З них від бойових дій загинули 396 осіб, а 158 – від хвороб та через брак ліків і медичної допомоги.
Ще 28 бучанців загинули не на території громади, а у сусідніх містах.
"Загалом 582 особи, з яких 435 чоловіків і 147 жінок. 12 дітей (віком від 1,7 до 15 років)", - вказано у звіті.
43 тіла залишаються неупізнаними, а 38 цивільних бучанців вважаються зниклими безвісти.
33 жителі Бучанської громади до цього часу перебувають у російському полоні, а один полонений помер у неволі.
Слід відзначити, що у медіа можна зустріти різні цифри щодо жертв "Бучанської різанини".
Як пояснює Начальник архівного відділу Бучанської ради Ігор Бартків, плутанина викликана тим, що не завжди розрізняють, про яку саме територіальну одиницю йде мова: окреме місто Буча, Бучанську територіальну громаду чи взагалі Бучанський район, куди входять ще й місто Ірпінь, селища Бородянка, Гостомель та велика частина Київської області.
Тож залежно від цього кількість загиблих є такою:
Саме тоді росіяни розстріляли полонених тероборонівців волонтерку Жанну Камєнєву , яка намагалася виїхати з Бучі, Ірину Фількіну ("жінку з червоним манікюром") та ще десятки цивільних.
Багато жертв було і 27 лютого 2022 року, коли російська колона уперше намагалася прорватися через Бучу до Києва і була знищена на вулиці Вокзальній – у той день загинуло 25 людей.
Серед них – чоловік у самому центрі, в якого влучила куля "загороджувального вогню" росіян при проїзді бронетехніки через місто. Він до цього часу залишається неідентифікованим.
Ігор Бартків пояснює те, що понад чотири десятки тіл все ще лежать у безіменних могилах, неможливістю провести ДНК-аналізи.
У якихось випадках ймовірні родичі виїхали за кордон і не можуть надати матеріал для ДНК-ідентифікації.
В інших - взагалі невідомо, де шукати рідних. Адже серед загиблих могли бути немісцеві, наприклад, будівельники чи інші приїжджі робітники. Або ж просто самотні люди без родичів чи хоча б знайомих у Бучі.
Наприклад, ще наприкінці квітня 2022 року бучанський морг шукав родичів 17 людей (ідентифікованих і неідентифікованих), які могли б їх поховати.
Трагічними були і випадки смертей від голоду.
Видання New York Times одразу після деокупації описувало ситуацію в приватному будинку для літніх людей у Бучі.
"Шестеро людей у будинку для літніх загинули від голоду, розповіли працівники кладовища, які забирали тіла на початку квітня. Вестибюль був крижаним і четверо з померлих зібралися у веранді. У сусідньому будинку ті ж працівники зняли жінку, яка повісилась на гілці дерева", - писали американські журналісти.
Ігор Бартків підтверджує цю інформацію, але відзначає, що обставини смерті тих людей так і залишаються до кінця нез'ясованими.
В іншому випадку від голоду померла 68-річна Ніна Бочок з ментальними порушеннями, чию старшу сестру Людмилу Бочок, яка доглядала за нею, убив снайпер 5 березня у дворі їхнього будинку.
Ніна не могла сама прогодуватися і її тіло знайшли на кухні після звільнення Бучі.
У бучанських чатах про пошуки рідних до цього часу можна знайти повідомлення родички сестер, яка у березні 2022 року намагалася з'ясувати їхню долю: "Потребують їжі, ліків. Немає зв'язку десять днів. Хоча б дізнатись, що вони живі. Потрібна евакуація".
Ігор Бартків розповів про ще один схожий випадок смерті від голоду.
86-річна Ольга Осколок загинула в Бучі 25 березня. Вдома у неї залишилася сама 59-річна дочка Тамара, яка мала інвалідність від народження і потребувала допомоги. Коли саме померла Тамара, невідомо – її тіло також виявили після відходу росіян.
Загалом, як відзначає Ігор Бартків, більшість загиблих у Бучі – літні люди.
"Середній вік загиблого у Бучанській громаді 54 роки, по місту Буча - 55 років", - каже він.
Як реагує Росія
З наближенням третьої річниці звільнення від російської армії у Росії почали все частіше згадувати про Бучу.
Представник РФ у ООН 11 березня, наприклад, звинуватив українську армію у вбивствах цивільних росіян на Курщині і протиставив це подіям під Києвом у березні 2022 року:
"Це не якась постановочна Буча, яку створила київська влада та куди київський князьок возить західних гостей на екскурсії, це - реальні злочини".
Росія та її дипломати продовжують заперечувати причетність армії РФ до вбивств цивільних у Бучі, а Марія Захарова скаржиться, що "російським слідчим органам необхідна додаткова інформація щодо трагічних подій у Бучі".
Інформацію українських слідчих та інших джерел про те, що відбувалося у бучанському регіоні, про імена загиблих, а також російських військових, яких Україна офіційно звинувачує у воєнних злочинах, російське МЗС ігнорує.
Натомість вимагає надати такі дані, включно зі "списком жертв провокації", від Секретаріату ООН.
МЗС Росії продовжує періодично поширювати "докладні спростування" щодо Бучі - ролик, знятий ще у 2022 році.
Ці спростування складаються зокрема з тверджень, що тіла убитих на вулицях Бучі з'явилися вже після відходу росіян, вони лежать обличчям вниз, щоб неможливо було ідентифікувати, і нібито не мають слідів розкладання.
Однак на супутникових знімках Maxar тіла видно ще у середині березня.
Тіла розстріляних із зав'язаними руками можна ідентифікувати і на відео групи аеророзвідки ДФТГ "Вільна Україна" від 24 березня 2022 року, яке отримала ВВС.
Всі ці райони Бучі тоді були під повним контролем російських військ.
Що ж до "відсутності слідів розкладання", то поліція Київщини від самої деокупації публікувала детальні знімки виявлених та ексгумованих тіл загиблих бучанців для фіксування смертей та пошуків родичів – з усіма ознаками тривалого розкладання.
Ще одним "доказом" того, що українські військові нібито "самі розкладали тіла вбитих" у Бучі, російські дипломати називають кадри українського телеканалу Freedom від 3 квітня, на яких бійці Сил оборони України відтягують трупи на вулицях тросами.
У реальності ж це були заходи безпеки саперів через можливе мінування – секретар Бучанської міської ради Тарас Шаправський тоді попереджав, що "заміновані навіть тіла загиблих".
Бучанський архівний відділ веде реєстри загиблих, безвісти зниклих, полонених жителів громади. А також реєстр "російських воєнних злочинів та злочинців".
Утім, як пояснює Ігор Бартків, оприлюднювати, наприклад, повний список імен загиблих бучанців – це все ж прерогатива слідчих органів.
Ймовірно, Україні справді потрібно публічно поширити офіційний список імен загиблих у Бучі, зокрема і в ООН.
Керівник департаменту офісу генпрокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов нещодавно розповів, що за вбивства і знущання над цивільними у Бучі офіційно висунута підозра 28 російським військовим.
Переважно мова йде про бійців 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії з Пскова, хоча є дані і про перебування в Бучі й інших підрозділів російської армії та Росгвардії.
"Є група прокурорів, є група слідчих, які фізично перебувають у Бучі і які переглядаються всі матеріали. Ми чітко знаємо, які там підрозділи були і які злочини вчинялись… По Бучі, я впевнений, що ми дамо гарний результат", - наголосив Юрій Бєлоусов.
