Друзі!
Мене іноді просять напророчити майбутнє України.
Зазвичай я стараюся робити аналіз ситуації.
Але зараз - саме пророкую:
_____
Хоч як їх веснами пої -
Усе дурні сини твої.
Прийнявши темну, чужу знать -
Тебе свої занапастять?
В зеленій нежиті твоїй
Тугий, невідворотній Вій?
Синам на жах і внукам в сни -
Страшне – в усмішці Сатани –
Щоб потім пекотом пекло,
У чорні хмари поплило?
І потім – крізь дитячий плач
Лише пробач, пробач, пробач?
Та бачу я таємний знак,
Що все відбудеться не так.
Що не потонем межи слів,
Що роблять із людей хохлів.
Ти тільки - з вітром у степах -
Додай нам гордості в очах,
Щоб забриніло, мов струна:
Ти в нас одна, ти в нас одна.
Ще пінним паводком століть
У небі шелестить блакить.
Як тихий, незворотній щем
У серпні – зоряним дощем…
