"...може я зачерствів душею" - Евгений Якунов

"...може я зачерствів душею" - Евгений Якунов

...але розгін наметового містечка біля Верховної Ради теж не викликав у мене жодних емоцій. Побитих людей, звісно, шкода, але реального сенсу від отих наметів не було.

Після нелегального видворення Саакашвілі протест втратив нерв. Стояли невідомо за що. Намагання Єгора Соболєва переконати, що саме завдяки цьому містечку вдалося перемогти владу -ухвалити в першому читанні закон про Антикорупційний суд, не витримують жодної критики.

По-перше, зовсім не протестувальники, а західні партнери з погрозами - залишити уряд без кредитів зимусили правлячий клас проголосувати. По-друге, проголосували в першому читанні закон, поданий Порошенком, до якого і в громадськості і в Вініційської комісії булии претензії. Яка ж це перемога?

Наразі тільки зовнішній тиск на український правлячий клас (не владу у вузькому сенсі, а саме правлячий клас!) - це єдине, що дає результат. Ані опозиція, ані громадянське суспільство не має відповідної зброї.

Намагання ж тричі увійти в ту саму майданну воду нічим не підкріплене. Поки триває війна з Росією, активний клас не штурмуватиме ані ВР, ані АП. Маргінали можуть спробувати, але їх мало і вони не матимуть підтримки ані за кордоном, ані у середніх і дрібних підприємців ( які й фінансували принаймні половину витрат обох майданів).

Втім і зловтіхи від розгону протестувальників не було тим більше.

До того ж, конспірологія пана Ю.Луценка щодо планів наметового містечка взяти штуромом ВР та ще й за гроші Курченка, не має жодного реального підгрунття. У нас уже грузини готували державний переворот. Наразі грузинів нема а переворот чогось нікуди не зник.

Те, що зараз відбувається - це партійна передвиборча гризня, стимульована як з боку "зрадофілів" так із боку "владофілів" путінським ФСБ. Кожному, хто відкине емоції, це видно неозброєнним оком. І ті й інші, як писав Суворов. завербовані втемну.

Причому вже не перший місяць дивує те, що розумні й високоерудовані люди витрачають час і нервову енергію винятково на те, щоб займатися низькокваліфікованим заняттям - тролінгом опонентів, вигадуанням фотожаб і матірних мемів.

Хоча могли б організувати якусь притомну дискусію на одну з безлічі проблем, що тривожать суспільство.

Мені дійсно байдуже, кого оберуть наступним президентом. Для мене Тимошенко, Порошенко, Гриценко і Бойко - політики приблизно одного рівня. Хто б не прийшов, насправді, ані великого щастя, ані великого горя не буде.

Наш важкий шлях до цивілізованого суспільсва триватиме стільки, скільки має тривати. Як каже народна мудрість: навіть дев`ять жінок неспроможні народити дитя за місяць.

Роль особи в історії мізерна. Люди дурять самі себе, роблячи ставку на когось одного. Перемогти можна, коли непримиренні суперники об`єднають зусилля, але це в наших умовах, боюся, на даний момент неможливо.

Тож чекатиму виборів. Хай народ обирає. Будь-який вибір буде правильним.

Відсвяткуємо і - все-одно доведеться продовжувати робити те саме, що й зараз. Бо ж відступати нам не можна, крок праворуч і крок ліворуч - це спроба втечі, за яку передбачений розстріл.

Доведеться - тільки вперед)

Евгений Якунов