Так і у випадку дивного збігу заяв: одна з них належить заступникові радбезу РФ, карикатурному Дмитрові Медведєву, інша – відомому російському опозиціонерові, свого часу – навіть в'язню Кремля, ексвласнику ЮКОСа та банку МЕNATEP Михайлові Ходорковському.
Ці заяви варто вислухати лише з однією метою. Якщо хтось ще плекав певні надії на те, що є різниця між путінськими чиновниками й "харошимі русскімі", то і Медведєв, і Ходорковський розвіяли ці ілюзії.
Що каже експрезидент Росії, а тепер невтомний блогер Медведєв у паузах між алкогольною прострацією? Він, як зазвичай, лякає "ситу Європу" тим, що через підтримку України у війні з Москвою вона стане "рідше митися" і "прикрутить газові конфорки". А ще кремлівський карлик пророкує Старому світові "національне приниження". Мовляв, — виголошує Медведєв, цілячи у "хворе", на його думку, місце європейських лідерів, — колишні всесильні імперії стали "об'єктами маніпуляцій" з боку "колишніх невдах-недомірків, "ну добре, колишніх "великих князівств" – польського та литовського. Це дуже принизливо. Особливо для прямих нащадків громадян Римської імперії – квіритів. Та й для нащадків войовничих франків та галлів".
Що каже експрезидент Росії, а тепер невтомний блогер Медведєв у паузах між алкогольною прострацією? Він, як зазвичай, лякає "ситу Європу" тим, що через підтримку України у війні з Москвою вона стане "рідше митися" і "прикрутить газові конфорки". А ще кремлівський карлик пророкує Старому світові "національне приниження"
Тут Медведєв потрапляє в одразу три пастки: часову, світоглядну та історичну. Перша у тому, що час імперій минув (може, на болотах щось проґавили?), вони не є "взірцем" чи "трендом" XXI століття. Друга пастка – у сучасному світі з великою пересторогою ставляться до власного імперського минулого, намагаючись навіть певним чином "загладити" почуття вини за попередників, які завдали болю давно колонізованим народам. З точки зору Медведєва – це дивина, бо російська імперська традиція полягала геть в іншому, і, великою мірою, те, що Москва називає "спеціальною військовою операцією" в Україні, спровоковане саме такою поставою кволої метрополії до вчорашніх васалів.
І третя пастка, — історична. Бо "великі князівства", точніше Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтійське, об'єднавшись з Польською Короною, утворили могутню державу, яка доволі успішно протистояла Москві. І далебі, — часто впливала на диких сусідів, серед іншого, й у царині просвітництва.
Але Медведєв цього або не знає, або маскує невіданням справжню причину своєї люті до "великих
князівств". У кремлі, зрештою, не тільки там, але й у ЄС, зауважують посилення впливів східного флангу Унії, його вирішальну роль у спротиві Росії. Я вже писав про те, що Стара
Європа має певну осторогу до народження нового центру впливу у Варшаві, балтійських столицях і в Україні. Цей центр категорично виступає проти будь-яких "сентиментів" до
російського монстра, і демонструє готовність взяти на себе роль форпосту на межі демократії та тиранії. Щобільше, саме у потенційному Міжмор'ї дуже серйозно ставляться до того,
у якому форматі залишиться переможена Росія, і наполягають на демонтажі путінської імперії.
Стара Європа має певну осторогу до народження нового центру впливу у Варшаві, балтійських столицях і в Україні. Цей центр категорично виступає проти будь-яких "сентиментів" до російського монстра, і демонструє готовність взяти на себе роль форпосту на межі демократії та тиранії. Щобільше, саме у потенційному Міжмор'ї дуже серйозно ставляться до того, у якому форматі залишиться переможена Росія, і наполягають на демонтажі путінської імперії
І тут на її захист кидається "антипутінець", "демократ" Михайло Ходорковський. Він закликає відмовитися від планів розвалу "федерації" на кшталт колишньої Югославії. "Залиште нам Росію!", - волає вчорашній полів'язень. І пропонує свій варіант форматування імперії – за принципом Швейцарської конфедерації. Тобто, - "как нє митьєм, то катаньєм", але рятуйте Росію у її нинішніх кордонах!
При цьому Ходорковський якось легковажно, щоб не сказати зверхньо, оминає думку головних гравців цієї війни, які зосередилися на тому, аби урешті-решт укоськати "російського ведмедя", бо зрозуміли, що інакше просто відкладуть "на завтра" ще не одну війну. Ходорковському не важить налаштованість народів, яких досі утримує "федерація" у ролі "менших братів", експлуатуючи природні багатства їхніх земель, кидаючи їхніх чоловіків у пекло війни проти України. А вони, — ці народи, — не тільки заслуговують, вони вимагають реалізації права на своє життя, поза московським диктатом.
Для того, щоб переформатувати Росію на кшталт Швейцарської конфедерації, треба, щоб тамтешні еліти мислили, як швейцарці. А не трималися імперських звичок і стереотипів, визнали нарешті історичну провину перед гнобленими, і не ставилися до них, як до "невдах-недомірків"
Колишній товстосум,
пограбований путінським режимом, мріє повернутися у Росію, де перед ним відкриються нові можливості для збагачення. Між іншим, і коштом надр, розташованих явно не у зоні
"Золотого кольца". Там особливо нічого шукати…
Для того, щоб переформатувати Росію на кшталт Швейцарської конфедерації, треба, щоб тамтешні еліти мислили, як швейцарці. А не трималися імперських звичок і стереотипів, визнали нарешті історичну провину перед гнобленими, і не ставилися до них, як до "невдах-недомірків" (див вище).
То чим імперство Медведєва відрізняється від імперства Ходорковського? Обох можна вислухати, але чи варто з обома розмовляти?
