Уже колись був один очільник, який не вірив власній розвідці, а повірив "чесному слову" диктатора.
Це такий собі Чемберлен, який зустрівшись з Гітлером, повернувся на батьківщину із словами: "Я приніс вам мир", бо Алоїзович заприсягнувся, що обмежить всі свої амбіції розділом Чехословаччини і далі - ні-ні!
Німецький журналіст часів Другої світової Курт Рісс у книзі "Тотальне шпигунство" розповів, звідки взялася ота недовіра прем`єр-міністра Британії до власної розвідки.
...Якось так само собою вийшло, що Чемберлен став завсідником уїкендів у Клайвденському маєтку, де аристократка леді Астор збирала світське товариство. На одному з таких зібрань прем'єр-міністр «чисто випадково» зіткнувся з німецьким послом, і саме ця зустріч, як виявилося пізніше, вирішила долю Чехословаччини.
Згадана леді Астор була німецькою агентесою високого рівня, і вся ця світська тусовка, названа пізніше "клайвденською клікою" була зоорганізована з однією метою -заманити у лабета мінстра закордонних справ лорда Галіфакса, а якщо пощастить і прем`єра Британії.
А далі – більше.
"Друзі" леді Астор розіграли знатну комбінацію: вони зуміли посіяти у Чемберлена сумніви в надійності розвідки британського МЗС - вона, мовляв, працює на його політичних опонентів.
І роздратований Чемберлен створив свою власну розвідслужбу. Яку (звичайно ж, чисто випадково!) неформально очолив ще один німецький шпигун - такий собі Вільсон...
Нема, як кажуть, нічого нового під Місяцем....
