Усі радіють, що у світі впала ціна на нафту. Хоча там все складно. І не факт, що це падіння надовго.
Але головне не це.
Поки ми дружно обговорюємо рік президентства Зеленського, поки ми дивимося фільм за його участю і обговорюємо президентські перспективи – перспективні люди напрацьовують конкретні плани.
Цього разу відзначився Юрій Вітренко. До цього часу у мене до нього була безумовна повага за Стокгольмський арбітраж і перемогу в суді над «Газпромом».
Але. Днями він зробив тиху заяву. Яка може скоїти тектонічні зсуви і мати глибинні наслідки.
Вітренко запропонував:
«… нафту у світі вже немає де зберігати і не можливо припинити її видобуток без значних втрат у майбутньому. В Україні є величезна нафтотранспортна система. Один лише Кременчуцький НПЗ чого вартий. Схоже бізнес зі зберігання нафти є найбільш прибутковим зараз.».
Ну наче ж усе класно, так? Його пропозиція: Держава скуповує дармову нафту зараз, закачує її в наявні ємності, а потім, коли ціна підніметься – ми в шоколаді (не при Петру Олексійовичу будь сказано).
Та є одне але.
Кременчуцький нафтопереробний завод з великими ємностями належить Укртатнафті.
43,05% акцій цього підприємства належать державі в особі НАК "Нафтогаз України", а ось 56% акцій – офшорним структурам "Приват" Ігоря Коломойського та Олександра Ярославського.
Бачите? Там де виглядає борода Коломойського – я завжди бачу цікаві схеми.
Тепер про те, як справді може виглядати ця схема. Держава закачує нафту у Кременчук на бази Коломойського. Він робить з неї пальне. Продає. І забуває повернути гроші державі.
Не вірите? Так ось, тільки днями його п’ять підприємств отримали право (підтверджене в судах) на відтермінування до 2025 року виплат від ПАТ «Укрнафта». Де 51% у держави, а у Ігоря Валерійовича – лише 43%. Але менеджмент на підприємстві його.
Сума невиплат – 7,6 мільярди гривень. А у 2025 році уже за всю цю муть забудуть. Президент буде інший. Ну як завжди: або ішак здохне, або падишах помре.
Тут, впевнений, – буде так само. Бо улюблена приказка Коломойського (якщо хто не знає) – борги віддають лише боягузи.
Взагалі – такі пропозиції, на мою думку – це намагання дати відступних Ігорю Валерійовичу за ПриватБанк. Типу – зрозумійте, шановний ІВК, банк віддати не можемо, бо МВФ кредитів дешевих не дасть. Але замість цього вам ось і ось. Какаяразніца звідки гроші. Гроші ж не пахнуть.
От зараз хтось скаже, що це я вже загрався у конспірологію.
Друзі. Хіба як ви бачите Коломойського, ви ще автоматично не хлопаєте себе по кишенях, щоб перевірити – на місці гаманець? Я вже давно так роблю.
