Сьогодні ми святкуємо славне свято - святих рівноапостольних просвітителів слов'ян - братів Кирила та Мефодія. Ці два брата зробили диво - вони не просто склали абетку, та переклали на іншу мову Святе Письмо, але й створили по суті таку мову, яка одночасно несла в собі високі богословські поняття, але й була зрозуміла тим народам, серед яких святі брати проповідували. Безумовно, наші просвітителі були скеровані Духом Святим, бо без такого благодатного водительства їхня праця неможлива. Слов'янська абетка, складена Кирилом та Мефодієм унікальна. Достатньо сказати, що вона складена за фонематичним принципом, а саме поняття фонеми було визначене набагато пізніше - лише в 19 столітті.
Праця святих братів полягала в тому, щоби живе Слово Живого Бога лунало Живою мовою. За цю благодатну працю вони за життя зазнавали гонінь, поневірянь та навіть прокльонів, відлучень від церкви. Але сьогодні, благословляючи нас із Царства Небесного, вони радіють разом з нами. Бо Українська Церква найбільш повно і творче, ніж інші слов'янські народи, сприйняла насліддя своїх просвітителів. Ми не створили із церковнослов'янської мови чергового ідола, а розвиваємо і мову Богослужіння, і Святе Передання. Квіти нашої сучасної богослужбової мови квітнуть на дереві, посадженому святими моравськими братами. І сьогодні, в день пам'яти братів, звершуючи богослужіння слов'янською мовою, ми підкреслюємо свою єдність з корінням, від якого походимо.
