"Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього" - Павло Бондаренко

"Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього" - Павло Бондаренко

У листопаді 1918 року "не мудрий" фінський народ прийняв генерал-лейтенанта царської російської армії поміщика і переконаного монархіста Карла Густава Маннергейма. Який навіть не був фіном і з великими труднощами говорив по-фінськи. А соціалістів і комуняк "не мудрий" фінський народ вигнав до чортів собачих.

У листопаді 1918 року "мудрий" український народ вигнав до чортів собачих генерал-лейтенанта царської російської армії поміщика і переконаного монархіста Павла Петровича Скоропадського, який цілком пристойно українською говорив "у доброму полтавському діалекті". А популістів - соціалістів та комуняк "мудрий" український народ прийняв. Бо ті пообіцяли "халяву".

У результаті Фінляндія відстояла свою незалежність. Навіть після поразки у війні з радянським монстром 1939-1940 року Маннергейм примудрився зберегти Фінську державу. І зараз Фінляндія є однією з найзаможніших країн світу.

А Україна стала "республікою-сестрою" у складі СРСР, пережила три штучних голодомори з трупожерством та людожерством, втратила у Другій світовій війні, до якої її втягнув Кремль, 14,5 мільйонів осіб, враховуючи вторинні втрати та більше 3 тисячі у війні Афганській. Зараз Україна є однією з найбідніших кран світу.

І от через 100 років 4 місяці і 21 день після Скоропадського "мудрий" український народ вигнав до чортів собачих Порошенка і обрав популіста Зеленського та "слуг". Бо схотів "халяви" та "закінчення війни", від якої дуже "втомився". 

А через два роки, коли "халяви" чомусь не сталося, а війна чомусь не схотіла кінчатися, почав шукати чергового "месію".

І, судячи з останніх соціологічних опитувань, цілком може здобути у особах кремлівських маріонеток Медведчука, Бойка, Рабіновича та партії ОПЗЖ.

А до цього, "мудрий" український народ обирав колишнього комуняку Кравчука бо сподівався на "халяву", а потім такого самого колишнього комуняку "господарника" Кучму, бо сподівався на халяву.

І Ющенка обирав, сподіваючись на "халяву", і Януковича, і того ж таки Порошенка обирав, бо сподівався, що він "домовиться" з Путіним та зробить в Україні "халявне" щастя. А коли Порошенко відмовився "зазирати в очі Путіна" та продавати Україну - зненавидів.

"Історія нічому не вчить. Вона лиш карає за незасвоєні уроки"(с)

"Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього" (с)

Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому по граблях. І з кожним ударом ручкою цього садово-городнього інструменту "мудрості" за лобною кісткою додається....