Масштабна пожежа на нафтобазі неподалік від Києва викликала чимало побоювань щодо її наслідків для природи і здоров'я людей.
BBC Україна запитала у фахівців, яку загрозу для довкілля можуть нести продукти горіння.
Науковці, зокрема, відзначили, що погода під час інциденту сприяли тому, що продукти горіння не концентрувалися в одному місці, а розвіялись на великій території.
За даними влади, оцінити, які території найбільше постраждали від пожежі, можна буде лише згодом.
Чорна роса та кислотні дощі
За один місяць у Києві автомобілі виробляють приблизно стільки ж атмосферних забруднень, скільки виділились при пожежі на нафтобазі - такий розрахунок зробили на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Завідувач кафедри Дмитро Лукашов відзначає, що оскільки пожежа сталася на рівнинній території, це, зокрема, сприяло тому, що викиди швидко розвіювались у повітрі.
Стовп диму з нафтобази підіймався вертикально - тож більша частина забруднювачів одразу потрапляла у верхні шари атмосфери, де змішувалась з іншими повітряними масами.
"Хочу наголосити, що ці нафтопродукти і так були би спалені - їх би продали, залили в баки і спалили. Всі ці продукти згорання так чи інакше потрапили б у атмосферне повітря України", - каже пан Лукашов.
Працівник КНУ каже, що небезпеку можуть становити сажа, сірчана кислота та продукти окислення нафти, які виділяються при згоранні нафтопродуктів, проте їхній розподіл на території зараз невідомий.
Їхня концентрація, за словами науковця, буде поступово зменшуватись - вони осідатимуть на поверхнях і розбавлятимуться повітряними масами.
Сажа вважається небезпечним забруднювачем повітря: якщо вона потрапляє до дихальних шляхів людини - може відкладатись у носоглотці, трахеї, бронхах і викликати кашель.
Наскільки ця сажа розсіється у повітрі - невідомо.
"Чим більшою буде частинка - тим швидше спускатиметься на землю. Дрібні частинки можуть триматись у повітрі до кількох діб. Все залежить від швидкості та напрямку вітру", - каже пан Лукашов.
За його словам, чорний дим на місці пожежі свідчить про те, що частинки сажі великі, тож вони швидше випадатимуть на землю.
На землі може також з'являтися збагачена сажею роса, яка буде чорного кольору. "Вона буде лякати людей, але треба розуміти, що це локальне явище", - пояснює еколог.
Окрім того, до повітря та ґрунтів через цю пожежу можуть потрапити сірчана кислота та бензопірен, який є канцерогеном.
Кислота може загрожувати баштанним культурам на городах - огіркам, кабачкам, інші культури - не такі сприйнятливі.
Науковець відзначає, що пожежа є локальною екологічною проблемою і радить тим, хто живе за кілька кілометрів від неї, вживати засобів безпеки - від респіраторів до евакуації.
"Глобальне розсіювання"
Науковці кажуть, що продукти горіння з Крячок вже розсіялись в атмосфері "на сотні квадратних кілометрів", відтак їхні концентрації зменшились у рази.
За супутниковими даними, у середу кількість продуктів горіння в атмосфері значно зменшилась, порівняно з вівторком, каже директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН Володимир Осадчий.
Хоча чорні хмари ще залишаються над місцем пожежі, повітряні маси з дрібними частками вже розійшлись у невеликих концентраціях практично по всій Україні та, за прогнозами, вийде за її межі - до Румунії, Чехії, Словаччині, Австрії.
"Дрібнодисперсна аерозоль поширювалась по Київській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській областях. І ми її зараз спостерігаємо у дуже невеликій концентрації", - пояснив Володимир Осадчий.
Чорні хмари над місцем пожежі, за словами пана Осадчого, також будуть розсіюватись. "Залежно від стану атмосфери та характеру погодних умов, вони можуть бути перенесені на більш далекі відставні, або при опадах - випадуть на землю", - додав він.
За словами дослідника - зараз дуже гарна атмосферна ситуація, оскільки найближчими днями опадів не очікується.
"Йде глобальне розсіювання. Нам допомогла природа. Якби був дощ - у нас у Київській області огірків би не було, бо кислотні дощі знищили би вразливі рослини", - додав пан Осадчий.
Перевищений вміст сірчистого ангідриду у Києві, що зафіксували у вівторок, за словами експерта, був прогнозований, оскільки вночі в перший день пожежі вітер у верхній частині атмосфері дув від Крячків у бік столиці.
"У цьому немає небезпеки, на великих автострадах буває більше, коли автомобілі стоять у заторах", - сказав пан Осадчий про перевищення забруднення повітря столиці.
Згідно з супутниковими даними, концентрація продуктів горіння у повітрі в Київській області вже зменшилась у десятки разів, каже керівник УкрГМІ.
У Міністерстві екології тим часом заявили, що у зоні 1, 4, 8 та 12 км від місця пожежі по кілька разів на добу проводять моніторинг стану повітря. І перевищень рівнів забруднення атмосфери при цьому не виявили.
А що в Києві?
У вівторок міська влада заявила, що в київському повітрі вміст речовин, які утворюються в процесах горіння, перевищив гранично допустиму концентрацію.
У середу ввечері в КМДА кажуть, що рівень забруднення у столиці знизився.
Вміст небезпечних речовин у повітрі столиці перевищує допустимі концентрації в 4 рази, розповів керівник Головного управління Держсанепідслужби у Києві Олег Рубан.
Водночас він не пов'язує забруднення напряму із пожежею, адже воно може бути обумовлене і великою кількістю автомобілів у Києві. Не пов'язують ці перевищення з інцидентом на нафтобазі і в Міністерстві екології.
Зниженню показників забруднення, за словами пана Рубана, сприяли заходи міської влади - поливання вулиць і заборона на проїзд вантажівок.
Головлікар також розповів, що дані про те, які території Київщини постраждали від пожежі найбільше, стануть відомі лише згодом.
"На сьогодні висновків щодо ступеня забруднення території ми не можемо зробити. Результати моніторингу найближчих міст, водойм, продуктів будуть надані наступного тижня", - цитує пана Рубана РБК.
Детальну експертизу буде здійснювати Державна санепідслужба і Державна екологічна інспекція, додав фахівець.
Джерело bbc.com/
