Зранку телеграм-канали, особливо з пулу президентського офісу, поширюють цитатник інтервʼю Зеленського виданню Bloomberg.
Окрім вихвалянь Єрмака, вимог до союзників і скарг на життя проводиться цікава думка.
Мовляв, для зміни української території потрібно… спитати думку українців.
Ідея не відкидається загалом. Лише проводиться (традиційно для Зеленського, через західні ЗМІ) тема «треба спитати в людей».
Накладаючи це на зливу версій і коментарів про «переговори» і «перемирʼя», різні проекти, які росія, словами її топ-злочинців, «передавала Заходу», вимальовується неприглядний сценарій.
За «кінець війни» за «стамбульськими лекалами» зроблять відповідальними… громадян. Референдум (після «припинення вогню»), «опитування в Дії» чи як вони це провернуть- почуємо незабаром. Коли соціологія покаже, що артпідготовка з просування теми «кінця війни до кінця року» і шельмування військового керівництва дадуться взнаки, і достатня кількість людей на це поведеться.
Тактика не нова, але від того не менш підступна. «Це не ми, це ж люди так захотіли»- часта відмазка популістів.
Щоб не допустити капітуляції - а значить, поновлення війни, як тільки росія оговтається,- необхідно не допустити «присипання» суспільства.
Зокрема, не допустити перенесення уваги з хворих голів на здорові.
Насамперед - щодо вступу до НАТО. Бо влада має не пояснювати, чому нас «не беруть» - а працювати над тим, щоб взяли. А на час підготовки - дали гарантії безпеки, як Тайваню, Південній Кореї чи Японії. А не «угоди про співпраці в галузі безпеки» чи «консультації в разі потреби.
Обовʼязок влади на чолі з Зеленським - не ховатись за людьми, а знаходити шлях до Перемоги та убезпечення країни. Або поступитись місцем.
