У чимдалі більшої кількості людей бачу відверті надії на усунення Трампа і прихід Байдена чи іншого демократа, котрі «не пропутінські, як Трамп» і будуть більше підтримувати Україну. Мабуть, це і є «ефект рибки гуппі» (коротка пам‘ять). Враження таке, що всі вже забули президента Обаму з його відмовою постачати Україні навіть зброю для оборони, потуги перезавантажуватися з Росією (і це після агресії в Грузії) чи повну малахольність навіть після застосування Асадом хімічної зброї.
Досить стигматизувати світ і тішити себе ілюзіями. Звісно, Трамп - безумовний придурок у багатьох своїх проявах (далеко не у всіх) і не приховує бажання мати Путіна на своєму боці заради більш ефективного вирішення проблем із Китаєм, Іраном та Сирією, а також Північною Кореєю. Однак він не може не рахуватися з позицією республіканської партії, зокрема, її консервативного крила, котре й вибудовує йому, значною мірою, зовнішню політику. Саме тому на ключових посадах (Держдеп, Пентагон, Радник з нацбезпеки) ми бачили (і бачимо) найвідвертіших яструбів з їх принциповою позицією щодо Росії. Ніколи нічого подібного при президенті-демократі ви на побачите - навіть якщо це буде Байден, а не, не дай Аллах, Берні Сандерс.
У євреїв Російської імперії було прислів‘я «не проси в Бога нового царя». Не дурна ідея, між іншим...
