"Не те, щоб цього не було у нас раніше, але за останні пару років це досягло шалених, абсолютних масштабів" - Дмитро Булах

"Не те, щоб цього не було у нас раніше, але за останні пару років це досягло шалених, абсолютних масштабів" - Дмитро Булах

На даний момент наша держава це не республіка (справа народу, спільна справа). Це не демократія (влада народу). Це якийсь левіафан побудований для задоволення декількох людей. При чому у найцинічніший спосіб.

Наша держава зараз побудована на тотальній брехні: це і Телемарафон, і доповіді, і те, що озвучують в ефір найвищі посадові особи тощо. Тотальна, безсовісна, абсолютна брехня. Без жодних сумнівів, без сорому.

Вона побудована на тотальній корупції. Наприклад, з Харкова викачують останні соки люди, які навіть не перебувають в Україні. І не тільки з мого міста. З багатьох інших міст так само. Все ця схема централізована, системна, "під патронатом і за сприяння" найвищих посадових осіб. Мені здається, що у відсотках відкатів та розпилів все стало набагато гірше, ніж до великої війни. У всякому випадку, безсоромніше точно. Більше, без оглядки, без нюансів.

Побудована на лицемірстві. Де можна безсоромно знищувати антикорупційні органи, якщо вони наблизилися до твоїх особистих друзів та компаньйонів. Де можна створювати цілі міністерства для свого кума, а потім навіть не вважати за потрібне це ховати і ліквідовувати їх, коли кума звільнили. Де можна дякувати солдатам, а потім намагатися збільшувати їх закріпачення законопроектом про підвищення відповідальності. Де можна розповідати про повагу, але не проводити системну армійську реформу і нічого не робити для збільшення мотивації - залишати зарплатню у 20000; не рухатися у бік чітких термінів служби (скоро на волю вже почнуть виходити люди, які відсидили свої терміни за відмову від мобілізації, а військові все ще будуть в армії, просто зверну увагу). Де відсутне легальне економічне бронювання, а є чорне і величезний потік кешу нагору. І всі про це знають.

Побудована на несвободі. Де ті, хто незалежні, непідконтрольні зазнають тиску, прослуховування, стеження за собою. Де проблема не самі проблеми, а ті, хто про них говорять. Де небайдужих ігнорують, а то й репресують.

Так не може бути далі. Нам потрібні зміни. Відсутність цих змін нам вже коштує багатьох життів і зруйнованих доль. Нам потрібні нові підходи, нові люди, нова довіра. Змінимося або помремо