Можливо, в якихось дивних мемуарах, коли-небудь ви, парафіяни, прочитаєте, що першим українським священиком, котрого Вселенський Патріарх Варфоломій офіційно прийняв як священнослужителя, був протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Потім, як загальновідомо, Дедюхін був загублений десь у дворі патріархії, та залишений там українською делегацією.
Також ви зможете почути дві версії про подальші події у резиденції на Фанарі.
У першій версії отець Олександр залишився погладити котиків, безліч яких прийшли привітати Патріарха Варфоломія, Президента Порошенко, та, власне, протоієрея Дедюхіна зі знаменною історичною подією, а саме з тим, що остаточно були підписані рішення про співпрацю України та Фанара, а також Патріарх Варфоломій залізно підтвердив протоієрею Дедюхіну: "Томос ваш! Не хвилюйтеся, так своїм фб-парафіянам і передай, Падре!". Потім, на ознаку непорушності своїх слів, Патріарх подарував українському панотцю хрест, і всі пішли до храму у супроводі котиків. Так от про котиків. Не зовсім через них ваш улюблений блогер був забутий на Фанарі.
Друга версія буде говорити вам, що Дедюхін просто мріяв залишитися в Константинополі і ховався за мощами Іоана Золотоустого, даби всі поїхали, а він так і прижився у храмі Георгія Побідоносця. Це припущення також є невірним, бо панотець людина відповідальна і він ніяк не міг залишити напризволяще парафіян Свято-Миколаївського храму м. Полтави, у якому він служить, і аж ніяк він не міг залишити Україну у важкі часи.
З котиками, безумовно, він трохи порозмовляв, до мощей, та інших святинь давнього храму, звісно, прикладався. Ангелів, які співали радісних пісень на честь такої знаменної події, він, звичайно, бачив. Але забутий був не через це. Забутий був він там, та чудесним чином повернений у склад, та автомобіль преси української делегації, він був для того, щоби на цьому прикладі відкрилися великі діла Божі. Щоби Господь Бог ще раз всім нам довів, що Він піклується про кожного з нас, ніхто в Нього не забутий, та не залишений. Навіть тоді, коли, здається, виходу ніякого немає. Судіть самі, отець Олександр був сам посеред 40 мільйонного міста, без документів і грошей в кишені, та в самому підряснику (а в священицькому одягу по Стамбулу ходити заборонено).
Так от, як тоді промислом Божім все владналося, так і зараз, Всевишній не забув про нас, бачить всі наші страждання та проблеми і обов'язково буде допомагати в складних ситуаціях.
Вчора у Патріарха Варфоломія був ювілей - 80 років. Це вік, коли Моісей тільки розпочав своє пророче служіння. Вік, коли відкриваються нові обрії для духовного зросту.
Саме цю людину знайшов Господь, щоби показати всьому світові, що сміливі канонічні рішення - це правильно та сильно. Саме через нього Господь укріпляє нас у вірі, та надихає на подальші перемоги на духовному, внутрішньому, та східному фронтах. Вчора делегація ПЦУ вітала Патріарха Ойкумени та бажала многих та благих літ. А він, натомість, пообіцяв і далі сприяти нашому визнанню та укріпленню.
Нагадаю, що сьогодні в нас Прощена Неділя. Для того, щоби рухатися далі, ми маємо заспокоїтися, простити ворогів та друзів, роблячи свою справу, не зважаючи ні на що. Так, можливо деяких дуже приставучих ворогів нам прийдеться пробачити, пославши їм декілька грам нашої щирої любові у якісь життєво важливий орган. На жаль буває і так. Але Прощена неділя - вона для того і є, щоби залишити минуле, та з новими силами осягати обрії.
Вітаю всіх нас із Прощеною Неділею, з Днем народження Патріарха Варфоломія, та бажаю всіляких гараздів і перемог!
