Але капітуляція перед росіянами лякає більше за все це. Настільки більше, що думка про присутність тут росіян здається неприпустимою, за жодних обставин. Співіснувати ми не можемо. Або ми, або вони.
Це ж треба так помилятися в своєму розумінні українців, щоб рівняти їх по собі? Медведчук не є українцем, бо не зрозумів української сутності. Жоден Дмітрієв не є українцем, бо не зміг відокремити малоросійство від справжньої української ідентичності. Певну маячню вони донесли путіну й всі разом повірили, що можуть бути більш прийнятними для українців, ніж відсутність в українця світла.
Натомість росіяни й російське є настільки відверто огидним, що заради того, щоб НЕ жити під росіянами, українці оберуть холод і темряву. Бо альтернатива зрозуміла й жахлива - вже все сталося. Вже все зрозуміло. Не зрозуміло досі або хворобливо наївним, або просто хворим.
