1. мені часто кажуть, що є багато росіян, які не підтримують Путіна, які очікують його смерті, які навіть іноді в соцмережах пишуть »нет войне», які інтелігентні, не подадуть руки Гіркіну і т д, навіщо ти в своїх публікаціях пишеш, що вони теж винні? вони ж проти?
2. мені часто кажуть, навіщо ти зараз проти російської культури, навіщо ти стільки років борешся проти існування на українському книжковому ринку книжок походженням з Росії?
3. Мені кажуть, ти не правий, у нас майже немає нічого такого рівня, як в Росії, серіалів, перекладів книжок, оркестрів та опери, ми можемо живитись звідти культурним продуктом, вони ж роблять все це якісно і дуже професійно?
4. Мені кажуть, що потрібно краще вболівати на міжнародних спортивних змаганнях за російській баскетбольний ЦСКА, за Овечкіна, за якихось жінок, які стрибають з жердиною, вони ж майже наші.
5. мені кажуть бібліотекарі, що російська програма ІРБІС, яку встановлено в абсолютній більшості наших бібліотек - це не про шпигунство, що її ж подарували, а західні потрібно купувати.
я Вам відповім.
- війна йде майже 1000 років
- тихі періоди, як початок 2000-них - це якраз підготовка ворога до чергового наступу через всі ці Ірбіси, Прилєпіни та Ісінбаєви
- у нас ніколи не буде ринку креативних індустрій доти, поки ми споживаємо культурний продукт агресора, витісняючи наш
- держава не зможе сплачувати весь час за паралельний розвиток на рівні російського, бо не має таких грошей, які витрачає на це Росія, але повинна намагатися ефективно підтримувати бібліотеки, видавців, спорт, телебачення, кіно, театр, живопис, музеї та інше
- якщо не витрачати грошей на корупцію та шляхом суспільного діалогу підтримувати баланс приватного та державного, ми швидко заповнимо на ринку все, чого не вистачає
- якщо не цькувати тих небагатьох, хто створює цей культурний продукт російською в Україні, робити, де можливо паралельний варіант українською, то ми не втратимо ідеологічно наших російськомовних громадян, яким вік або щось ще заважає повністю переключитись на українську
- якщо зрозуміти, що на багато років ВСЕ походженням з Росії табу - будь то улюблений письменник, співак чи навіть підручник по мікробіології - ми всі звикнемо. Ми ж можемо жити без мазератті, або без поїздки в Диснейленд? Чому нам не прожити без чергової книги з Історії государства Російського Акуніна або серіалу з життя прикордонної застави на китайському кордоні?
тепер про наших сусідів, які проти Путіна.
є декілька варіантів, які виводять росіянина з переліку ворогів
1. від‘їзд з Росії в демократичну країну, велика сума грошей на ВСУ і публічна заява про це і про своє відношення до Путіна
2. постійні одиночні пікети з забиранням до каталажки( так робить один з моїх авторів в Москві), звільнення з роботи, якщо це пов‘язано з державою і з втратою обличчя, закриття бізнесу, якщо він працює на ідеологію
3. в любому випадку - забути про: повчання українців, розмови по центр «русского мира» в Києві, про можливості компромісу з владою в Росії. Офіційна заява, що Крим Український та Донбас - частина України, ватажки «ДНРЛНР» - злодії.
4. Внутрішня еміграція, якщо Ви фізично не можете зробити те що вищесказано(вік свій або хвороба близьких, заручники з числа близьких в катівнях і т п)
5. І головне. Після війни. ВИ ВСІ, ХТО Є В МОРДОРІ. ПРОСТО ЗАБУДЬТЕ ПРО УКРАЇНУ. НАЗАВЖДИ
