1. росія зіткнулася з найгострішою паливною кризою за останні роки й змушена вдаватися до екстрених заходів — від заборони експорту палива до підготовки імпорту бензину з-за кордону.
- Причиною стала серія ударів українських дронів по нафтопереробних заводах, що паралізувала значну частину виробництва. Євразійська економічна комісія ухвалила рішення обнулити ввізні мита на бензин, дизпаливо, суднове паливо й авіакеросин до 30 червня 2026 року.
- За вересень виробництво бензину в рф впав на 1 млн тонн, а дефіцит уже зачепив навіть великі мережі АЗС у регіонах.
- Паралельно уряд рф оголосив про продовження заборони на експорт бензину до 31 грудня 2025 року, а також заборонив вивезення дизельного палива й суднового палива для реселерів.
- Ці обмеження стануть черговим доказом того, що атаки України суттєво підірвали енергетичну інфраструктуру росії: обсяги переробки нафти скоротилися щонайменше на 7% із серпня.
- Санкції та атаки на НПЗ зривають плани кремля наповнювати бюджет за рахунок нафтодоларів, змушуючи владу імпортувати пальне, послаблювати екостандарти на заводах та фактично визнавати, що росія сама не справляється із забезпеченням власного ринку.
2. Удари українських безпілотників паралізували майже 40% потужностей російських НПЗ, що призвело до безпрецедентної паливної кризи.
- Станом на 28 вересня в рф простоювали 38% потужностей первинної переробки — 338 тис. тонн на добу. Виробничі потужності бензину і дизпалива скоротилися на 6% у серпні та ще на 18% у вересні.
- Близько 70% простоїв спричинені атаками БПЛА: на кінець вересня вони вивели з ладу близько 236 тис. тонн на добу переробних потужностей, або чверть усієї переробки.
- У вересні зупинилися ще чотири великі підприємства, серед них — «Кинеф» (14 вересня), Рязанський НПЗ «Роснефти» (5 вересня), Новокуйбишевський НПЗ (20 вересня) та Астраханський ГПЗ «Газпрома» (22 вересня).
- У результаті виробництво бензину за вересень скоротилося на 1 млн тонн, а дефіцит на внутрішньому ринку сягнув 20% від споживання. російські компанії не здатні швидко відновити виробництво: ремонт може тривати місяцями, адже західні санкції заборонили постачання критичного обладнання, а китайські аналоги не можуть його повноцінно замінити.
- На тлі цього рф нарощує експорт сирої нафти, щоб компенсувати падіння експорту нафтопродуктів, однак це не приносить надприбутків.
- Додатково уряд рф заборонив експорт дизельного палива для перекупників та продовжив обмеження на бензин до кінця року, намагаючись утримати внутрішній ринок від колапсу.
3. Виробництво в росії падає четвертий місяць поспіль.
- російський промисловий сектор у вересні знову зафіксував скорочення. Індекс ділової активності (PMI) впав до 48,2 пункту проти 48,7 у серпні.
- Це вже четвертий місяць поспіль, коли показник залишається нижче 50, що свідчить про зниження виробничої активності.
- Скорочення виробництва пояснюється різким падінням внутрішнього попиту. Обсяг нових замовлень зменшився найшвидшими темпами з листопада 2022 року.
- На продажі тиснуть фінансові труднощі клієнтів та нерішучість у здійсненні закупівель, що демонструє глибші проблеми економіки рф на тлі війни.
4. російський ринок сталі стрімко занурюється у кризу.
- Ціни на основні продукти, зокрема гарячекатаний прокат і арматуру, впали до мінімальних $460 за тонну, знизившись із середини червня ще на 6–10%.
- Попит у липні обвалився на 20% у річному вимірі та на 9% порівняно з червнем, хоча цей період традиційно був сезоном зростання.
- Кризу посилюють одразу кілька чинників: висока ключова ставка Центробанку, падіння попиту в Китаї, логістичні проблеми всередині рф, торговельні бар’єри та надлишкові виробничі потужності.
- Ситуація гірша за найпесимістичніші прогнози, і в галузі виживуть далеко не всі.
5. російський уряд різко збільшує плани зі збору штрафів із громадян та бізнесу, щоб латати «дірки» у воєнному бюджеті.
- У проєкті бюджету на 2026–2028 роки закладено рекордні 936 млрд рублів штрафів, санкцій та компенсацій. Це майже в півтора раза більше, ніж планувалося ще рік тому. У 2026 році влада хоче отримати від штрафів 299,99 млрд рублів, у 2027-му — 312,09 млрд, а у 2028-му — вже 324,06 млрд.
- Для порівняння: у минулому трирічному бюджеті уряд розраховував на значно скромніші суми — 197,3 млрд рублів у 2026-му та 203,8 млрд у 2027-му.
- Федеральна податкова служба отримає завдання збирати більше пені та відсотків за податкові порушення — до 102,7 млрд рублів на рік до 2028-го.
- Бізнесу виставляють рахунок ще й за адміністративні правопорушення — близько 19,5 млрд рублів за три роки.
- Загалом кремль намагається наповнити бюджет, у якому закладено понад 40 трлн рублів на війну і дефіцит понад 10 трлн рублів.
- Таким чином, штрафи фактично стають ще одним інструментом примусового дофінансування путінської війни проти України.
6. Європейський імпорт російського зрідженого газу приніс Кремлю €8,1 млрд.
- За даними нового дослідження Greenpeace, у період із 2022 року по червень 2025-го основними імпортерами російського СПГ стали Бельгія, Франція та Іспанія.
- Розрахунки екологів свідчать: податкові надходження росії у розмірі $9,5 млрд від експорту СПГ з проєкту «Ямал СПГ», що є головним постачальником до Європи й Азії, могли б профінансувати закупівлю 9,4 млн артилерійських снарядів калібру 152 мм (це майже трирічний обсяг теперішнього виробництва рф у 3 млн на рік), 270 тис. ударних дронів Shahed або 2 658 танків.
- Тобто європейські закупівлі безпосередньо підживлюють російську воєнну машину, попри санкційний режим і заяви про скорочення залежності від енергоносіїв москви.
7. росія продовжує поставки ядерного палива до США, попри заборону імпорту.
- У 2024 році росія забезпечила близько 20% обсягу збагаченого урану, який використовувався в американських атомних реакторах, випливає з даних Управління енергетичної інформації США. Хоча це менше, ніж у 2023 році (майже 27%), москва залишилася найбільшим постачальником для американського ринку.
- Закон про заборону імпорту російського урану набув чинності в серпні 2024 року.
- Водночас Міністерство енергетики США отримало право надавати відстрочки до 2028 року у випадках відсутності альтернативних джерел або з міркувань національного інтересу.
- Дозволи на імпорт вже отримали Constellation Energy Corp. та Centrus Energy Corp., що підкреслює залежність США від російського ядерного палива навіть після ухвалення обмежувального законодавства.
8. Тайвань став найбільшим імпортером російського лігроїну, попри свою підтримку України та приєднання до санкцій проти москви.
- Лігроїн (нафта) використовується для виробництва хімікатів, необхідних у напівпровідниковій промисловості.
- У першій половині 2025 року Тайвань закупив цього продукту в росії на суму близько 1,3 млрд доларів, що майже у шість разів перевищує середній рівень 2022 року. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року імпорт зріс на 44%.
- Така торгівля демонструє складність санкційного режиму: Тайвань офіційно є союзником України, але його технологічна галузь залишається залежною від поставок російського сировинного продукту.
9. москва заблокувала вихід Raiffeisen Bank з російського ринку.
- Австрійський Raiffeisen Bank знову не зміг продати свою частку в російському підрозділі через позицію кремля. Банк намагався передати бізнес місцевому покупцеві, щоб отримати дозвіл на виведення з рф багатомільярдних прибутків.
- Але влада заблокувала угоду, побоюючись санкцій проти «дочки» у разі її переходу до російських власників.
Ключові моменти:
- москва прагне зберегти економічні канали з Європою, яка все ще імпортує російські енергоносії, хоч і в менших обсягах.
- Через Raiffeisen проходять платежі за газ, що йде «Турецьким потоком» — єдиним діючим маршрутом постачання трубопровідного газу рф до ЄС. У січні–серпні через цей коридор до Болгарії, Угорщини та інших країн було поставлено близько 11,5 млрд кубометрів газу на суму $3,8 млрд.
- Банк виконує роль «шлюзу» для фінансових операцій між рф та Європою: обмежене коло великих компаній має змогу проводити перекази в євро через нього.
- Попри заяви про згортання бізнесу, Raiffeisen уже накопичив у росії близько €7 млрд прибутку, які фактично «заморожені».
- Вихід банку ускладнює указ путіна 2022 року, що забороняє продаж часток у стратегічних банках іноземцям без дозволу кремля.
10. Італійський UniCredit, один із небагатьох європейських банків, які досі працюють у росії, почав згортати свій бізнес.
- З 1 жовтня банк припиняє прийом нових корпоративних клієнтів і більш ніж утричі підвищує щомісячні тарифи на обслуговування — з 4900–6900 рублів до 15 000–20 000 рублів.
- А з 1 грудня 2025 року тарифи зростуть удвічі ще раз — до 30 000–40 000 рублів на місяць. При цьому підключення нових клієнтів до цих тарифів більше не допускається.
- Європейський центробанк вимагає від UniCredit обмежити роботу в росії, зокрема скоротити прийом вкладів та проведення платежів.
- Для фізичних осіб UniCredit уже зупинив перевипуск кредитних карт і вихідні перекази у доларах США.
- Після початку війни банк, як і більшість західних фінансових установ, оголосив про намір вийти з російського ринку. Утім, продати «дочки» змогли лише поодинокі конкуренти — Societe Generale, ING та Goldman Sachs.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
