Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.09.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.09.2025

1. російський експорт ЗПГ різко падає через санкційний тиск і втрату європейського ринку.

- За січень–серпень 2025 року росія скоротила експорт зрідженого природного газу на 6,3% — до 19,3 млн тонн проти 20,6 млн тонн роком раніше. Найбільше падіння припало на ключовий для кремля проєкт «Ямал ЗПГ».  

- Особливо болючим став обвал постачань у ЄС, де імпорт російського ЗПГ зменшився на 16,8% (9,4 млн тонн проти 11,3 млн у 2024 році). У серпні падіння сягнуло 38,5%, до 0,64 млн тонн. Саме «Ямал ЗПГ» тоді скоротив відвантаження на 41%, до мінімуму з грудня 2023-го.  

- Попри санкції, у серпні два газовози відвантажили паливо з підсанкційного проєкту «Арктик ЗПГ 2», але ці обсяги не перекривають загального падіння.  

- Зниження обсягів експорту означає скорочення валютних надходжень для росії, яка намагається фінансувати війну проти України за рахунок енергетичного експорту.

2. росія змушена продавати газ Китаю дешевше: «Сила Сибіру-2» без гарантій з боку Пекіна.  

- «Газпром» заявив про підписання юридично зобов’язувальної угоди з Китаєм щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2». Москва розраховує постачати до 50 млрд кубометрів газу щороку протягом 30 років.

- Проте ключові деталі контракту, зокрема ціна та умови оплати, залишаються засекреченими, а офіційний Пекін у своїх заявах не підтвердив домовленостей у тому вигляді, як їх подає кремль. У матеріалах китайського агентства «Сіньхуа» йдеться лише про підписання понад 20 угод у сфері енергетики, але сам газопровід навіть не згадується.

- Це свідчить про те, що Пекін залишає за собою простір для маневру, уникаючи жорстких зобов’язань перед росією.  

- Китай відомий жорсткою позицією у переговорах і вже має досвід отримання значних знижок на російські енергоносії.

- Попит на газ у КНР сповільнюється, що зменшує економічний сенс для Пекіна у масштабних закупівлях.  

- Для москви ж цей проєкт — вимушена спроба компенсувати катастрофічне падіння експорту в ЄС, який планує з 2027 року повністю відмовитися від російського газу.  

- росія опиняється у залежності від Китаю, погоджуючись постачати газ за менш вигідними умовами та фактично визнаючи втрату свого головного ринку в Європі.

3. російська нафта дешевшає для Індії: кремль вимушено розширює знижки на Urals.  

- росія продовжує втрачати на нафтовому експорті — знижка на Urals для індійських покупців у вересні–жовтні сягнула $3–4 за барель проти Brent. Ще в липні різниця становила лише $1.

- Таким чином, москва вимушена дедалі більше демпінгувати, щоб утримати ключового покупця, попри тиск Вашингтона на Делі відмовитися від російських енергоносіїв.  

- Bloomberg нагадує, що американська нафта вже продається Індії на $3 дорожче Brent, тоді як росія змушена пропонувати все більші знижки, щоб залишатися конкурентною.  

- Фактично москва опинилася в «ціновій пастці»: Індія користується ситуацією й вибиває дедалі більші знижки, а США паралельно посилюють тиск.

- У результаті російський бюджет стрімко втрачає валютні надходження, що ускладнює фінансування війни проти України.

4. У росії «тіньовий флот» сиплеться: в Мурманську затримали санкційний танкер через борги екіпажу.

- У порту Мурманська державний контроль затримав танкер Unity, що входить до «тіньового флоту» кремля і перебуває під санкціями США, Британії, ЄС та Швейцарії.  

- Судно, яке москва використовує для обходу обмежень на експорт нафти, виявилося в жалюгідному стані: морякам не платять зарплату, документи недійсні, а зв’язок не працює.  

- Профспілка повідомила, що зарплату за червень екіпаж отримав із затримкою, а за липень коштів узагалі немає. Борг перед моряками сягнув 4,9 млн рублів і 28,5 тис. доларів.

- Крім того, судно підозріло «перереєстрували» з Гамбії на Лесото, що викликало побоювання у членів екіпажу щодо законності їхніх контрактів.  

- Танкер пов’язаний із російською компанією «Агро Танкер Групп», яка з січня перебуває під американськими санкціями. Unity регулярно возив російську нафту з Балтійських та арктичних портів. Тепер він став прикладом того, як «тіньовий флот» кремля перетворюється на тягар: старі, аварійні судна без легальних документів і з невиплаченими зарплатами.  

- Західні санкції поступово виводять із гри ці «сіри» схеми москви. Кожне затримане або зупинене судно — ще один доказ того, що росія втрачає контроль над власними інструментами обходу обмежень.

5. росія намагається втримати присутність на європейському газовому ринку через «Турецький потік», попри різке згортання транзиту через Україну та санкційний тиск.  

- За даними ENTSOG, за перші вісім місяців 2025 року експорт російського газу цим маршрутом зріс на 6,7% і склав 11,5 млрд кубометрів. Нині близько 19% усіх поставок «Газпрому» в ЄС йде саме по цьому напрямку.  

- Водночас тенденція виглядає нестійкою: у серпні зафіксовано місячне зниження експорту на 2%, хоча в річному вимірі приріст становив 5,5%. Середньодобове завантаження газопроводу сягнуло 50,2 млн кубометрів, на 5,5% вище торішнього рівня. Липень приніс рекорд — 1,59 млрд кубометрів за місяць.

- Попри статистичний приріст, залежність москви від «Турецького потоку» лише підкреслює її вразливість: альтернативні маршрути фактично заблоковані, а ЄС поступово скорочує імпорт російського газу, роблячи ставку на СПГ і диверсифікацію поставок.

6. Платежі за російський газ залишатимуться в Туреччині.  

- Анкара і москва випробували схему, за якою оплата турецької компанії Botas за російський газ не надходитиме в росію, а буде спрямовуватися всередині Туреччини на будівництво АЕС «Аккую». Про це Ердоган заявив під час зустрічі з Путіним на саміті ШОС у Тяньцзіні.

- Фактично, мова йде про кліринговий механізм: замість валютних надходжень у російський бюджет кошти від газових контрактів (16 млрд кубів по «Блакитному потоку» та 5,75 млрд — по «Турецькому») залишаються в Туреччині для фінансування проєкту «Росатому».  

- Причина такого кроку очевидна — санкції паралізували фінансові операції «Росатому». У корпорації заблоковані рахунки, влітку через затримку зарплат робітники будівництва «Аккую» навіть влаштовували протести. Самостійно профінансувати АЕС, вартість якої оцінюється у $20 млрд, Москва не спроможна.

- Замість припливу «живих» грошей росія змушена погоджуватися на фактичну бартерну схему, що лише підкреслює фінансову слабкість кремля. Туреччина ж отримує додатковий важіль впливу, залишаючи у себе платежі за газ.

7. росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії.  

- російські структури зараз рахують, скільки інвестицій потрібно, аби організувати випуск цих літаків на індійських заводах. Йдеться про можливе використання потужностей Hindustan Aeronautics Limited у Нашику, де вже збирають Су-30МКІ за ліцензією, з подальшим підключенням інших підприємств, що працюють з російськими комплектуючими.  

- Москва відверто намагається «проштовхнути» Індії не лише Су-57, а й свої системи ППО С-400 і навіть ще не готовий С-500. Але в Нью-Делі добре пам’ятають, як близько десяти років тому провалився спільний проєкт FGFA, після чого Індія вирішила розвивати власну програму винищувача п’ятого покоління AMCA.

- Перший політ цього літака заплановано на 2028 рік, а постачання у війська — до 2035-го.  

- Сама росія не здатна налагодити серійний випуск Су-57 у себе вдома: через санкційний тиск і брак технологій у жовтні 2024 року виробництво було фактично зупинене. У строю залишалося трохи більше тридцяти машин, третина з яких — це лише «демонстратори» без повного комплекту обладнання.

- Така ситуація підкреслює: кремль намагається рятувати репутацію та валютні надходження, але реальна спроможність його авіапрому залишається вкрай обмеженою.

8. Саудівська Аравія та Ірак припинили постачання нафти на індійський НПЗ «Роснефти».  

- Індійська компанія Nayara Energy, яку контролюють «Роснефть» і фонд United Capital Partners, втратила щонайменше чверть постачань нафти після того, як у липні ЄС запровадив проти неї санкції. Державні гіганти Saudi Aramco та іракська SOMO у серпні не відвантажили жодного бареля на НПЗ Nayara в порту Вадінар.

- Раніше завод щомісяця отримував приблизно 2 млн барелів іракської та 1 млн барелів саудівської нафти. Дані Kpler та LSEG підтверджують: останні танкери SOMO та Saudi Aramco прибули до Вадінара ще 18 і 29 липня.  

- Санкції ЄС фактично відрізали «Роснефть» від стабільних постачань із ключових близькосхідних партнерів, що створює серйозні ризики для роботи одного з найбільших індійських нафтопереробних заводів.

- Для Москви це означає черговий удар по енергетичному експорту, який залишається головним джерелом фінансування війни проти України.

9. ЄС посилює тиск на російський енергетичний сектор: країни блоку обговорюють запровадження суворих вимог для підтвердження походження імпортованого газу.

- Це стане ключовою частиною плану поступової відмови від російських енергоносіїв до 2028 року. Імпортерам доведеться надавати національним органам докази того, що паливо не має російського походження.

- Такі правила особливо складні для виконання у випадку, коли газ змішується під час транспортування.

- Окремо передбачається обов’язок для постачальників ЗПГ декларувати частку російського газу у змішаних партіях. Заборона передбачає, що нові контракти на постачання російського газу припиняться вже з січня 2026 року, короткострокові – у червні 2026-го, а довгострокові діятимуть лише до січня 2028 року.  

- Ініціатива була підготовлена Данією, яка нині головує в ЄС. Уряди країн-членів планують узгодити спільну позицію до середини жовтня, після чого документ розглядатиме Європарламент.

- росія, яка ще у 2021 році забезпечувала до 45% європейського попиту на газ, нині зберігає частку близько 19% (через «Турецький потік» і ЗПГ). За прогнозами, вже у 2025 році вона впаде до 13%.  

- Це ще один крок до витіснення москви з європейського енергетичного ринку, який довгі роки був для неї головним джерелом валютних надходжень.

10. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Дональда Трампа готується переглянути антиросійські санкції та розглядає нові кроки економічного тиску на росію.  

- В інтерв’ю Fox News він наголосив, що «усі варіанти на столі», адже після домовленостей у Анкориджі та телефонної розмови в Білому домі, коли там були Президент Зеленський і європейські лідери, кремль демонстративно порушив обіцянки.  

- Бессент підкреслив, що Володимир Путін «мерзенним чином посилив кампанію бомбардувань українських міст».

- За його словами, вже цього тижня він обговорить із Трампом конкретні механізми посилення тиску на москву.

Більше на https://t.me/Omelyan_News