1. Українські дрони підпалили російський нафтовий танкер у порту Туапсе.
- У ніч на 2 листопада українські безпілотники атакували нафтову інфраструктуру в російському порту Туапсе, спричинивши пожежу на танкері та пошкодження об’єктів компанії «Роснефть».
- Унаслідок ударів загорівся один із танкерів, що стояв у порту, а також частина терміналу та прилеглі будівлі. За попередніми даними, пошкоджено споруди Туапсинського нафтотерміналу — одного з ключових вузлів експорту російської нафти до Чорного моря.
- Інцидент стався невдовзі після того, як трейдери повідомили про плани москви збільшити морські поставки нафти в листопаді. Тепер же атака ставить під сумнів безперебійність експорту й може ще більше ускладнити логістику поставок у південному напрямку.
- Київ останніми місяцями активізував удари по російських нафтопереробних заводах, терміналах і трубопроводах, намагаючись скоротити можливості кремля фінансувати війну проти України.
- Атаки по енергетичній інфраструктурі створюють для москви дедалі більші труднощі — від дефіциту палива до зриву експорту, який є основним джерелом валютних надходжень.
2. Експорт російського ЗПГ впав на 3,4%, попри короткочасний стрибок у жовтні.
- Експорт зрідженого природного газу (ЗПГ) з росії за січень–жовтень 2025 року скоротився на 3,4% у річному вимірі — до 25,2 млн тонн.
- Попри це, у жовтні поставки тимчасово зросли до рекордного рівня — 3,4 млн тонн, що на 21% більше, ніж роком раніше, завдяки запуску нових відвантажень із проєкту «Арктик ЗПГ — 2».
- Однак загальна динаміка залишається негативною. Експорт російського ЗПГ до Європи за десять місяців року впав на 17,9% — до 11 млн тонн. У жовтні постачання на європейський напрям скоротилися на 21%, до 0,79 млн тонн.
- Такі показники свідчать, що росія втрачає стабільні ринки збуту, а нові арктичні проєкти лише частково компенсують падіння експорту.
- Зниження попиту в Європі й санкційний тиск продовжують підривати довгострокову стратегію кремля у сфері ЗПГ.
3. Ділова активність у промисловості росії падає п’ятий місяць поспіль — S&P Global.
- Індекс ділової активності (PMI) у переробній промисловості росії в жовтні 2025 року знизився до 48 пунктів проти 48,2 у вересні, повідомила S&P Global. Це найглибше падіння виробничої активності з липня та п’ятий місяць поспіль, коли російський сектор перебуває у зоні спаду.
- Показник нижче 50 пунктів свідчить про скорочення обсягів виробництва, попиту та замовлень. російські підприємства відчувають тиск через ослаблення внутрішнього ринку, дефіцит комплектуючих і скорочення експортних контрактів — наслідки санкцій та тривалих воєнних витрат.
- За оцінкою S&P Global, компанії повідомляють про «погіршення операційних умов», зниження темпів виробництва та зростання вартості сировини, що посилює інфляційний тиск.
4. ОПЕК+ планує підвищити видобуток нафти, попри падіння цін і санкції проти росії.
- Країни ОПЕК+ готуються до чергового збільшення видобутку нафти — на 137 тис. барелів на добу в грудні. З квітня вісім країн альянсу — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Оман, Казахстан і Алжир — уже наростили свої квоти більш ніж на 2,7 млн барелів на добу, що становить близько 2,5% світового видобутку.
- Очікується, що вони погодять ще одне помірне підвищення на грудень, хоча частина учасників пропонує зробити паузу. Минулого тижня ціни на нафту впали до п’ятимісячного мінімуму — близько $60 за барель — через побоювання надлишку пропозиції, але згодом дещо відновилися до $65 на тлі нових західних санкцій проти росії.
- Для москви подальше зростання видобутку в рамках ОПЕК+ може обернутися зниженням прибутків: ринок насичений, а санкційні обмеження ускладнюють продаж і транспортування російської нафти.
5. Трамп відмовив Орбану у виключенні Угорщини з-під санкцій на російську нафту.
- Президент США Дональд Трамп заявив, що не має наміру робити виняток для Угорщини у рамках санкцій проти російської нафти. За його словами, прем’єр-міністр Віктор Орбан просив дозволити Будапешту продовжити закупівлі у компаній «Роснефть» і «Лукойл», однак отримав відмову.
- «Орбан попросив про виключення з санкцій проти росії, але я відмовив», — наголосив Трамп. Будапешт уже готується до можливих перебоїв у постачанні.
- Уряд ухвалив поправки до закону про зберігання імпортної нафти та нафтопродуктів, які дозволять у разі дефіциту задіяти спеціальні резервні заправки для критичних служб. Зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року.
- Відмова США зробити виняток для Угорщини фактично позбавляє москву одного з небагатьох союзників у ЄС, готових купувати її нафту всупереч санкційному режиму.
6. Японські енергетичні компанії починають готуватися до виходу з контрактів із російським проєктом «Сахалін-2».
- Компанії JERA, Tohoku Electric і Kyushu Electric заявили, що можуть відмовитися від закупівель російського ЗПГ, якщо цього вимагатимуть політичні рішення.
- Вашингтон активно закликає Токіо скорочувати імпорт, розглядаючи це як важливий інструмент тиску на москву.
- Для Японії такий крок стане непростим — частка «Сахаліну-2» у загальному імпорті країни становить близько 9%. Зокрема, JERA отримує близько 2 млн тонн СПГ на рік, тоді як Tohoku Electric і Kyushu Electric мають менші, але довгострокові контракти — до 2030–2031 років.
- Компанії визнають, що зможуть переорієнтуватися на постачання зі США та спотовий ринок, однак такий перехід буде дорогим і нестабільним.
- Прем’єр Санае Такаіті під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом наголосила, що відмова від російського газу стане серйозним випробуванням для енергетичної безпеки Японії.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
