1. ВАТ «Російські залізниці» третій рік поспіль фіксує зниження вантажоперевезень через санкції, скорочення експорту та погіршення управління рухом поїздів.
- У листопаді обсяги перевезень скоротилися на 5,8% у порівнянні з минулим роком, а за 10 місяців 2024 року — на 4,4%. Це найбільший провал за останні 16 років, порівнянний із кризою 2008–2009 років.
- Із 15 основних вантажних категорій у мінусі опинилися 11.
- Перевезення вугілля, що складає третину вантажопотоку впали на 6,2% через скорочення експорту. Погрузка чорних металів зменшилася на 9,9%, лісу — на 1,7%, будівельних матеріалів — на 14,4%, зерна — на 3,3%. Обсяги перевезення нафти та нафтопродуктів скоротилися на 1,1%.
- Головна причина кризи — постійне скорочення торгівлі росії з іншими країнами, особливо експорту сировини.
- Головні проблеми — зношеність техніки та дефіцит персоналу. Нестача працівників, зокрема, монтерів і оглядачів вагонів, фактично паралізує роботу станцій.
2. Ринок сільгосптехніки в росії скорочується.
- За підсумками десяти місяців 2024 року продажі російських комбайнів, тракторів та іншої техніки впали на 16,5% а імпортної — на 20%.
- Виробники сільгосптехніки зазначають, що попит продовжує знижуватись, хоча дефіциту пропозиції немає — склади дилерів переповнені.
- Причини падіння ринку: висока ключова ставка, подорожчання техніки та низькі ціни на агропродукцію.
- Очікується, що до кінця року ринок скоротиться на 15–20%.
3. Китайські банки відмовляються співпрацювати з підсанкційними російськими кредитними установами.
- Китайські банки почали припиняти співпрацю з російськими фінансовими установами, які опинилися під новими санкціями США.
Більшість банків КНР вже розірвали відносини з такими організаціями.
Багато банків, зокрема Bank of China, заблокували платежі від підсанкційних структур.
Подібні попередження клієнтам розіслав і Bank of Kunlun, який часто використовували для оплати китайських товарів.
Це стало наслідком санкцій США від 21 листопада, коли до SDN-списку було внесено Газпромбанк, а також понад 50 інших банків.
4. Індія суттєво скоротила закупівлю оборонного обладнання з росії та збільшила придбання у західних постачальників.
- Це є значною зміною для країни, яка довгий час залежала від російської зброї. За словами індійських посадовців, які побажали залишитися анонімними, спільні плани Індії та росії щодо розробки та виробництва вертольотів і сучасних винищувачів були відкладені.
- Також малоймовірно, що буде реалізована пропозиція щодо оренди російського атомного підводного човна, оскільки Індія зосереджена на створенні власних суден.
- Перед війною в Україні було замовлено два військові кораблі та протиракетні системи, які залишаються єдиними значними предметами, що Індія досі очікує від Москви.
- Згідно з даними SIPRI, у 2022 році лише 36% індійського імпорту зброї надходило з росії, тоді як у 2009 році цей показник становив 76%.
- росія, як традиційний постачальник зброї для Індії, все більше поступається місцем західним компаніям. Індія зараз більше купує у США, Франції та інших західних країнах, а також прагне розвивати власне оборонне виробництво.
- Наприклад, Нью-Делі підписав контракти з США на суму близько $20 мільярдів з 2018 року, а в жовтні цього року Індія затвердила угоду на $3 мільярди на закупівлю американських безпілотників.
- Західна зброя, хоч і дорожча, вважається більш надійною і менш вимогливою до обслуговування, ніж російська. Індія також занепокоєна тим, що російська оборонна промисловість дедалі більше залежить від китайської електроніки, що створює геополітичні ризики.
- Попри зменшення залежності, росія залишається важливим постачальником запасних частин для підтримки працездатності вже існуючого озброєння в Індії, включаючи танки, гвинтівки та літаки. Москва також продовжує бути ключовим партнером у ядерних проєктах.
- Однак загальний тренд вказує на поступовий перехід Індії до західних оборонних технологій та самостійного виробництва зброї.
5. Експорт російської нафти морським шляхом значно зріс напередодні засідань ОПЕК+, на яких обговорюватимуть виробничу політику.
- Зростання спостерігається в західних портах росії, де обсяги відвантажень відновилися після двотижневого спаду.
- Середні поставки за чотири тижні зросли на 50 000 барелів на добу станом на 1 грудня. Це перше зростання за три тижні, зумовлене різким збільшенням щотижневих обсягів експорту.
- Збільшення поставок може вплинути на плани ОПЕК+ щодо відновлення обсягів постачання на ринок, і альянс може знову відкласти ці рішення.
- Ситуація також свідчить про ослаблення впливу санкцій на російську нафтову галузь через два роки після їх запровадження.
6. Франція і Британія обговорюють розміщення своїх військ в Україні як гарантію безпеки.
- У Франції та Великій Британії розглядають варіанти, які можна було б запропонувати для гарантування безпеки Україні у разі мирних переговорів з росією.
- Одна із пропозицій — розміщення військ двох країн на лінії розмежування для моніторингу режиму припинення вогню, якого могли б досягнути на перемовинах. Про це пише «Радіо Свобода» з посиланням на високопоставленого чиновника НАТО, який забажав залишитися анонімним.
- За словами співрозмовника видання, обговорення тривають лише в окремих столицях, не на рівні НАТО.
7. Китай перестає бути основним драйвером світового споживання нафти.
- Імпорт нафти до Китаю може досягти свого піка вже наступного року, оскільки попит на паливо для транспорту починає знижуватися, що знаменує завершення десятиліть, протягом яких Китай був основним двигуном зростання споживання нафти у світі.
- Стрімкий перехід Китаю до електромобільності вразив виробників нафти та інвесторів.
- Жоден інший ринок не здатний замінити китайський попит, який протягом останніх трьох десятиліть становив 41% річного глобального зростання споживання нафти в середньому на 1,1 мільйона барелів на добу, згідно зі Statistical Review of World Energy.
8. США та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) обговорюють можливість пом'якшення санкцій проти президента Сирії Башара Асада в обмін на його дистанціювання від Ірану та припинення постачання зброї до Лівану, зокрема до "Хезболли".
- Ця ініціатива виникла в контексті активізації регіональних конфліктів, зокрема між Ізраїлем та мережами, пов’язаними з Тегераном, такими як "Хезболла" та ХАМАС.
- Термін дії жорстких американських санкцій проти Сирії, зокрема Закону Цезаря, закінчується 20 грудня. Санкції включають заборони на будь-яку економічну взаємодію із Сирією.
- Пропозиції щодо пом'якшення санкцій з'явилися на тлі ізраїльської кампанії проти іранських союзників у регіоні, а також слабшання позицій Хезболли через внутрішні переорієнтації.
- Вашингтон прагне скоротити вплив Ірану на Сирію через економічні та політичні стимули. ОАЕ, зокрема, зацікавлені у відновленні бізнес-зв’язків із Сирією, що ускладнюють санкції США.
- ОАЕ виступає посередником, пропонуючи фінансові стимули для Сирії, зокрема фінансування реконструкції інфраструктури. Раніше Емірати виступали за послаблення санкцій після землетрусу в Сирії 2023 року, але безуспішно.
- Якщо Асад піде на угоду з США та ОАЕ, це може стати серйозним ударом для іранського впливу в Сирії. Проте така зміна може ускладнитися, якщо Іран активізує підтримку Асада в умовах нового наступу повстанців у Сирії.
- Ініціатива є частиною ширшої дипломатичної гри в регіоні, спрямованої на послаблення іранської мережі впливу. Однак її успіх залежатиме від здатності Вашингтона та його союзників запропонувати Асаду достатньо переконливі стимули, які зможуть переважити його залежність від Ірану.
9. Залучення африканських країн, що виробляють алмази, має вирішальне значення для ефективних санкцій G7 проти російського каміння.
- Надії Заходу на обмеження присутності російських алмазів на міжнародних ринках отримали серйозний поштовх завдяки активним діям Ботсвани та Анголи.
- Ці дві країни, що є провідними виробниками алмазів, вживають заходів для зміцнення співпраці з ЄС і G7, спрямованих на прозорість і сертифікацію походження каміння.
- Ботсвана оголосила, що з наступного року впроваджує систему перевірки необроблених алмазів, яка дозволить відстежувати кожен вантаж уздовж ланцюжка постачання.
- Ця ініціатива має на меті уникнути змішування алмазів із російськими в таких центрах, як Дубай чи Сурат.
- Ангола зробила важливий крок у виключенні російського впливу на свою алмазодобувну галузь, оголосивши про викуп акцій російської компанії "Алроса" в одному зі своїх підприємств.
- Це дозволяє відкрити шлях до створення власної системи перевірки походження алмазів.
- Для G7 і ЄС співпраця з такими країнами, як Ботсвана й Ангола, демонструє важливість врахування їхніх інтересів, щоб заохотити їх до санкцій проти росії. Прозорість і можливість відстеження походження алмазів можуть не лише зміцнити позиції цих країн на ринку, а й підвищити цінність їхнього каміння, яке позиціонується як демократичне, безконфліктне та неросійське.
10. Китай запровадив заборону на експорт до США матеріалів, які мають подвійне призначення і можуть використовуватись у військових технологіях.
- До списку входять галій, германій, сурма та надтверді матеріали. Також посилено контроль за експортом графітових виробів до США з обов’язковим аналізом їх кінцевого використання.
- Згідно з директивою Міністерства, експорт цих матеріалів до США в принципі заборонений.
- Рішення є продовженням обмежень, які Китай почав вводити минулого року щодо критично важливих мінералів. Ці заходи стосуються виключно США і відображають подальше загострення торгівельної напруги між країнами.
- За даними китайської митниці, за період до жовтня цього року Китай не постачав галій та германій до США, хоча раніше Сполучені Штати були серед основних ринків для цих матеріалів. Германій використовується в інфрачервоних технологіях, оптоволоконних кабелях і сонячних елементах, тоді як галій є важливим компонентом для виробництва напівпровідників.
- Експорт виробів із сурми в жовтні загалом знизився на 97% порівняно з попереднім місяцем після набуття чинності обмежень.
- Ці кроки Пекіна спрямовані на захист стратегічних ресурсів і відповідають заходам США щодо обмеження доступу Китаю до передових технологій, таких як напівпровідники.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
