1. Українські дрони уразили завод «Саста» та Салаватський НПЗ у росії.
- У ніч на 8 жовтня українські безпілотники уразили станкобудівний завод «Саста» у Сасово Рязанської області. На території підприємства виникла масштабна пожежа
- «Саста» виробляє металообробні верстати з числовим програмним керуванням, зокрема 5-осьові обробні центри, токарно-фрезерні комплекси та важкі верстати. Їх використовують в оборонній, авіакосмічній, транспортній та важкій промисловості росії. Підприємство входить до зведеного реєстру організацій російського оборонно-промислового комплексу та перебуває під міжнародними санкціями.
- На території промислового майданчика також розташований дата-центр «Яндекс ДЦ Сасово» потужністю до 12 МВт. Після атаки на об'єкті також зафіксували пожежу.
- Окремою ціллю українських дронів у ніч на 8 жовтня став Салаватський нафтопереробний завод у Башкортостані — великий нафтопереробний і нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават». Після удару на території підприємства виникла пожежа.
- Проєктна потужність НПЗ становить до 10 млн тонн нафти та стабільного газового конденсату на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут, бітум та іншу нафтопродукцію, а також нафтохімічну продукцію.
- Салаватський комплекс вже зазнавав українських ударів. У липні 2026 року після атаки підприємство зупиняло роботу.
2. російський агрегатор «Яндекс» зупинив дата-центр із суперкомп’ютерами після атаки дронів.
- Дата-центр «Яндекса» у Сасово Рязанської області повністю припинив роботу після удару українських дронів. У компанії повідомили, що пожежа пошкодила інфраструктуру, частина сервісів може бути недоступною для користувачів.
- У Сасово розташовані два з трьох суперкомп’ютерів «Яндекса» — «Ляпунов» і «Червоненкіс». Останній є найпотужнішим суперкомп’ютером компанії.
- Після атаки виникли проблеми з Yandex Cloud, віртуальними машинами, хмарним сховищем та іншими сервісами «Яндекса». За даними Downdetector, за добу близько 130 тис. користувачів повідомили про збої в роботі сервісів компанії.
- Проблеми також торкнулися корпоративних систем інших російських компаній та установ. Збої зафіксували, зокрема, у Т-Банку, Вищій школі економіки, Wildberries, Ozon, «Ціан» та низці девелоперських компаній.
3. У росії залишилося лише $45 млрд доступних резервів Фонду національного добробуту.
- ФНД росії за вересень скоротився на 210 млрд рублів — до 12,985 трлн рублів ($153,8 млрд, або 5,5% ВВП). Але реально росія може швидко використати лише близько 3,8 трлн рублів, або $45 млрд. Це 184,4 млрд юанів і 131,7 тонни золота на рахунках Центробанку росії.
- За 9,5 місяця ці резерви принесли лише 6,7 млрд рублів ($78,8 млн). Тобто фонд заробляє дуже мало порівняно з обсягом коштів, які росія витрачає.
- Тому цифра у $153,8 млрд не показує, скільки грошей росія реально має для покриття дефіциту бюджету. Доступних резервів — приблизно $45 млрд, і за нинішніх витрат їх може вистачити лише на кілька місяців.
4. ЄС погодив найбільше за час війни розширення санкцій проти російського ВПК.
- Країни ЄС погодили включення до санкційного списку майже 1650 російських фізичних та юридичних осіб. Більшість із них пов’язані з військово-промисловим комплексом і виробництвом озброєнь, зокрема ракет.
- Посли країн ЄС схвалили пакет, до якого увійшли 1569 російських фігурантів: 743 фізичні та 826 юридичних осіб. Це найбільше одноразове розширення санкційного списку ЄС за час повномасштабної війни росії проти України.
- Окремо до списку внесуть 77 депутатів, які балотувалися на нещодавніх російських так званих «виборах» на окупованих територіях України. Основна частина нових санкцій спрямована проти російського ВПК та осіб і компаній, які підтримують війну.
- Особливу увагу приділили виробникам ракет та іншим підприємствам, пов’язаним із військовим виробництвом. Нові обмеження мають стати одним із найбільших за масштабом ударів санкційної політики ЄС по російському військово-промисловому сектору від початку повномасштабного вторгнення.
5. Більшість нових санкцій ЄС спрямовані проти російського ВПК.
- Понад половина фізичних та юридичних осіб, доданих до нового санкційного списку ЄС, пов’язані з виробництвом російських балістичних ракет, зокрема 9М723 «Іскандер-М».
- Під санкції потрапили організації, які займаються випробуваннями та дослідженнями ракет, а також виробництвом твердого палива і ракетних двигунів для «Іскандерів».
- До списку також внесли виробників безпілотників і суднобудівні верфі, що обслуговують підводні човни.
- Через посилення військових зв’язків між росією та Північною Кореєю ЄС також запровадив санкції проти семи північнокорейських організацій і фізичних осіб, пов’язаних із військовою діяльністю москви.
6. Сенатори США закликали Трампа швидше запровадити «пекельні санкції» проти росії.
- Представники Демократичної та Республіканської партій у Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа прискорити запровадження санкцій проти росії. Відповідне звернення до міністра фінансів Скотта Бессента та держсекретаря Марко Рубіо направили провідна демократка у Комітеті з міжнародних відносин Джин Шахін та голова Комітету Сенату у справах збройних сил, республіканець Роджер Вікер.
- Йдеться про закон, який неофіційно називають «пекельними санкціями». Трамп підписав його 19 вересня, але досі не скористався наданими повноваженнями для запровадження обмежень проти росії. Закон, зокрема, дозволяє президенту США встановлювати 100% мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також країн, які найбільше допомагають росії обходити санкції.
- Документ також передбачає 500% мита на російський експорт до США, обмеження для банків, великих енергетичних компаній і «тіньового флоту» росії.
7. США і росія розглядають можливість відновлення поставок газу до Європи.
- Високопоставлені представники США та росії обговорювали можливість залучення американського інвестора до проєкту «Північний потік». У переговорах брали участь спецпредставник президента росії Кирило Дмитрієв та спецпосланець президента США і його зять Джаред Кушнер. За словами джерел, Дмитрієв і Кушнер останніми тижнями зустрічалися в москві та Нью-Йорку. Водночас залишається незрозумілим, наскільки предметно вони обговорювали саме «Північний потік».
- Представник Білого дому заявив, що останнім часом переговорів щодо газопроводу не було, а будь-які угоди мають бути погоджені з Американською корпорацією міжнародного фінансування розвитку (DFC) та Мінфіном США і приносити користь американським платникам податків і компаніям. Дмитрієв, який виступав за відновлення поставок російського газу до Німеччини, минулого місяця зустрічався з представниками Мінфіну та Міністерства енергетики США для обговорення можливих спільних енергетичних проєктів.
- Водночас відновлення поставок у середньостроковій перспективі вважають малоймовірним через санкції США та ЄС проти «Північного потоку».
- Для відновлення роботи газопроводів Вашингтону довелося б скасувати або послабити американські санкції.
- Проти повернення російського газу виступатиме і Німеччина, яка після початку повномасштабної війни стала одним із найбільших постачальників військової допомоги Україні.
- Німецькі політики попереджають, що відновлення газових контрактів може посилити позиції москви та послабити тиск на неї.
8. Данія звинуватила росію у диверсіях проти виробників зброї для України.
- росія почала цілеспрямовані диверсійні операції проти данських компаній, які постачають військову продукцію Україні. За даними данської Служби безпеки та розвідки (PET), це сталося після того, як попередні спроби перешкодити західній військовій допомозі не дали очікуваного результату.
- Це свідчить про ескалацію російської кампанії гібридної війни. Якщо навесні служба фіксувала багато планування, але мало реалізованих операцій, то на початку літа кількість здійснених диверсій зросла.
- За даними PET, росія дедалі частіше намагається атакувати об'єкти, безпосередньо пов'язані з війною, зокрема виробництво зброї та комплектуючих для безпілотників.
- Данські спецслужби також пов'язують із росією інші інциденти в Європі. Зокрема, Німеччина заявляла про спробу атаки безпілотниками на аеропорт Лейпциг/Галле, а у вересні 2025 року через польоти дронів було порушено роботу шести данських аеропортів. росія заперечує причетність до таких операцій.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
