1. Українські дрони черговий раз атакували найбільший НПЗ росії в Омську.
- Вдень 8 жовтня Омська область росії зазнала атаки українських безпілотників. Жителі Омська повідомляли про кілька вибухів поблизу нафтопереробного заводу та дим над підприємством.
- Омський НПЗ належить «Газпром нафті» та є найбільшим нафтопереробним підприємством росії. Його потужність становить до 22 млн тонн нафти на рік. За даними компанії, завод виробляє близько шостої частини російського бензину та дизельного пального п’ятого екологічного класу.
- Українські дрони вже атакували підприємство 6 липня 2026 року. Тоді було пошкоджено установки первинної переробки нафти, через що завод зупиняв переробку.
2. Українські дрони атакували завод ракетного пального в Тверській області та нафтобазу під Бєлгородом.
- У ніч на 9 жовтня безпілотники атакували Редкинський дослідний завод у Тверській області росії. Після удару на підприємстві виникла пожежа.
- Редкинський завод — велике хімічне підприємство, яке виробляє компоненти пального для крилатих ракет Х-55 і Х-101, а також присадки для дизельного пального та авіаційного гасу. Ураження такого підприємства може ускладнити забезпечення російського військово-промислового комплексу спеціалізованою хімічною продукцією. У лютому 2026 року завод уже зазнавав атаки безпілотників.
- Також уночі повідомляли про пожежу на нафтобазі на північ від Бєлгорода після атаки в Бєлгородському окрузі. Загоряння зафіксували супутники NASA FIRMS.
- Нафтобаза забезпечує пальним промислові й сільськогосподарські підприємства регіону, а також автозаправні станції.
3. Українські дрони атакували НПЗ у Комі та дата-центр «Яндекса» в Калузі.
- 9 жовтня безпілотники атакували Ухтинський нафтопереробний завод у республіці Комі та дата-центр «Яндекса» в Калузі. На території НПЗ виникла пожежа, а в дата-центрі кілька модулів повністю виведені з ладу.
- Ухтинський НПЗ входить до структури «ЛУКОЙЛ» і здатний переробляти близько 4,2 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє автомобільний бензин, дизельне пальне, мазут і вакуумний газойль. Масштаби пошкоджень і можливий вплив атаки на роботу заводу уточнюються.
- Дата-центр «Яндекса» в Калузі є частиною цифрової інфраструктури компанії. За даними російських медіа, кілька його модулів зазнали таких пошкоджень, що їхня робота була повністю порушена.
- Обидва інциденти стосуються важливих для росії об’єктів — нафтопереробної та цифрової інфраструктури.
4. Україна атакувала чотири російські нафтопереробні підприємства за тиждень.
- Українські сили атакували вже четвертий російський нафтопереробний завод за тиждень. Цього разу ціллю став Ухтинський НПЗ у республіці Комі, що належить «ЛУКОЙЛу». Завод розташований приблизно за 1500 км на північний схід від москви та має проєктну потужність близько 80 тис. барелів нафти на добу. Востаннє підприємство зазнавало атак у лютому.
- Раніше цього тижня українські дрони атакували підприємства «Газпрому» — завод «Салават» на Уралі та Астраханський газопереробний завод поблизу Каспійського моря.
- За підрахунками, сумарна проєктна потужність чотирьох атакованих за тиждень НПЗ становить близько 720 тис. барелів сирої нафти на добу. Потужність газопереробки сягає 12 млрд кубометрів на рік.
- Не всі потужності обов’язково вийдуть з ладу внаслідок ударів, однак серія атак може знизити загальну продуктивність російських нафтопереробних підприємств у найближчі тижні.
5. росіяни масово переходять на готівку через блокування банківських операцій і підвищення податків.
- У росії готівка вперше за багато років стала популярнішою за банківські рахунки як спосіб зберігання заощаджень. У вересні 38% опитаних віддавали перевагу готівці — на 6 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше.
- Водночас частка тих, хто зберігає гроші на банківських рахунках, скоротилася з 43% до 37%. Однією з причин переходу на готівку стало посилення банківського контролю: фінансові установи частіше блокують окремі операції та рахунки для перевірок.
- Додатковою проблемою стали перебої з інтернетом, через які люди можуть втрачати доступ до безготівкових платежів і власних коштів.
- Перехід на готівку ускладнює контроль за фінансовими операціями та створює умови для приховування частини розрахунків від оподаткування.
6. росія розширила тіньовий флот до 1300 танкерів, щоб обходити санкції та зберігати нафтові доходи.
- Тіньовий флот росії зріс приблизно у сім разів від початку повномасштабної війни проти України й налічує понад 1300 нафтових танкерів.
- москва створює паралельну систему перевезень, страхування та розрахунків, щоб продовжувати експорт нафти в обхід західних обмежень. Водночас така модель посилює непрозорість торгівлі та ризики аварій на морі.
- До повномасштабного вторгнення тіньовий флот налічував близько 200 танкерів. Тепер із ним пов’язаний приблизно кожен п’ятий нафтовий танкер у світі. Ці судна перевозять не лише російську нафту, а й сировину з Ірану та Венесуели, які також перебувають під західними санкціями.
- Щоб зменшити залежність від західних послуг, росія розвиває власне морське страхування та альтернативні канали платежів. У 2024 році страхові премії російських компаній зросли більш ніж на 40%. Того ж року кожен третій танкер, який проходив Балтійським морем, був застрахований російською компанією.
- Тіньовий флот перетворився з інструмента обходу обмежень на окрему систему нафтової торгівлі, але її існування й надалі залежатиме від попиту на російську нафту та готовності партнерів співпрацювати з москвою.
7. Індія скорочує закупівлі російської нафти до мінімуму з початку війни.
- росія втрачає цінову перевагу на індійському нафтовому ринку: через подорожчання Urals місцеві нафтопереробні заводи скорочують закупівлі сировини з постачанням у листопаді. Додатковий тиск створює Китай, який активніше скуповує російську нафту та готовий платити за неї більше.
- Зростання цін послаблює головну перевагу російської нафти — знижку, завдяки якій після початку повномасштабної війни Індія стала одним із найбільших її покупців. Тепер індійські НПЗ можуть частіше обирати нафту з Близького Сходу, де відновлюються постачання.
- У липні закупівлі російської нафти Індією сягнули 2,44 млн барелів на добу, або 56% усього нафтового імпорту країни. У вересні частка росії скоротилася до 35%. А за чотири тижні до 4 жовтня середньодобові постачання впали до 310 тис. барелів — найнижчого рівня з березня 2022 року.
- Скорочення закупівель загрожує росії втратою частини доходів від експорту нафти. Щоб утримати індійських покупців, російським компаніям, імовірно, доведеться знову збільшувати знижки або поступатися маржею.
- Конкуренція з Китаєм і повернення альтернативних постачальників послаблюють позиції москви на одному з ключових ринків збуту.
8. Євродепутати вимагають закрити «російські доми» у 15 країнах ЄС.
- 71 депутат Європарламенту закликав керівництво Євросоюзу виробити спільний підхід до закриття «російських домів», які продовжують працювати в 15 країнах ЄС. Автори звернення вважають ці установи осередками російських спецслужб і каналами поширення кремлівської пропаганди.
- У зверненні вказано, що «російські доми» використовуються для розвідувальної діяльності, інформаційного втручання та операцій проти Євросоюзу.
- У листі також наголошується, що «Россотрудничество», яке координує мережу цих установ, перебуває під санкціями ЄС і розглядається як інструмент поширення кремлівського впливу, концепції «русского мира» та пропагандистських наративів.
- «Російські доми» продовжують працювати в Австрії, Бельгії, Болгарії, на Кіпрі, у Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Люксембурзі, на Мальті, у Словаччині та Іспанії. Нещодавно Німеччина закрила «російський дім» у Берліні.
- Однак аналогічні установи продовжують діяти в інших країнах, зокрема в Брюсселі. Попри санкції ЄС проти «Россотрудничества», відомство також повідомило про відкриття ще 11 установ за кордоном: восьми в Африці, двох у Вірменії та однієї в Таїланді.
- Це свідчить про намір москви й надалі розширювати мережу закордонних установ, які є інструментом її культурного та інформаційного впливу.
9. Німеччина дозволила виробництво ядерного пального за російською ліцензією для АЕС Європи.
- У німецькому Лінгені готуються виробляти ядерне паливо російського типу для атомних електростанцій із радянськими реакторами ВВЕР. 5 жовтня дочірня компанія французької Framatome — Advanced Nuclear Fuels (ANF) — отримала остаточний дозвіл на виробництво.
- Підприємство планує використовувати ліцензію російської компанії ТВЕЛ, що входить до державної корпорації «Росатом». Постачання паливних збірок мають розпочатися у 2027 році. Серед потенційних замовників — атомні електростанції Болгарії, Чехії, Угорщини, Словаччини та Фінляндії.
- Проєкт викликав критику через співпрацю з російською ядерною галуззю. Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Маєр виступає проти такої взаємодії. Він заявив, що його дратує й дивує готовність федерального уряду Німеччини продовжувати співпрацю з російською ядерною компанією під час війни проти України.
- Екологічні організації BUND та «ausgestrahlt» оскаржують проєкт у суді та вимагають призупинити дію дозволу.
- Прихильники виробництва пояснюють його необхідністю диверсифікувати постачання пального для європейських АЕС. Водночас використання російської ліцензії та технологій ТВЕЛ може зберегти залежність європейської атомної енергетики від російської галузі.
- У Берліні визнають політичну проблемність співпраці з «Росатомом», але зазначають, що за дотримання чинного законодавства влада не могла відмовити в дозволі.
- Одним із можливих інструментів припинення такої співпраці називають запровадження загальноєвропейських санкцій проти російського ядерного сектору.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
