1. Українські дрони зупинили роботу третього дата-центру «Яндекса» в росії.
- У ніч на 11 жовтня українські безпілотники атакували дата-центр «Яндекса» у Володимирі, росія. Компанія підтвердила пошкодження інфраструктури та повну зупинку роботи об’єкта.
- Дата-центр має потужність 50 МВт і розрахований на 2880 IT-стійок. Після атаки в роботі сервісів «Яндекса» стався масштабний збій. Користувачі повідомляли про проблеми з голосовим помічником «Аліса», «Яндекс Музикою», «Яндекс Телемостом» і сервісом «Яндекс Дім».
- Проблеми торкнулися й хмарної платформи Yandex Cloud: у зоні доступності ru-central1-a зафіксували перебої з електропостачанням, а понад 80 сервісів і компонентів платформи стали недоступними. Серед них — обчислювальні потужності, мережеві сервіси, бази даних, сховища та інструменти штучного інтелекту, зокрема YandexGPT API.
- Це вже третій дата-центр «Яндекса», який зазнав удару за кілька днів. У ніч на 8 жовтня безпілотники пошкодили об’єкт у Сасово Рязанської області, роботу якого повністю зупинили. 9 жовтня атаки зазнав дата-центр компанії в Калузі, де частина інфраструктури також вийшла з ладу.
2. Республіканець у Конгресі США намагається заблокувати угоду Трампа з росією про постачання дизеля.
- Конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік із Пенсильванії ініціює законопроєкт, який має заборонити закупівлі російської нафти та нафтопродуктів у США. Так він намагається заблокувати домовленість Дональда Трампа з путіним про постачання російського дизельного пального.
- Фіцпатрік, співголова Українського кокусу в Палаті представників, заявив, що просуватиме законопроєкт «Рональда Рейгана про мир через силу». Щоб винести його на голосування без підтримки керівництва Палати представників, конгресмен планує використати спеціальну процедуру — петицію про звільнення від комітету.
- Для цього потрібно зібрати підписи щонайменше 218 зі 435 членів Палати. Республіканець Дон Бейкон уже погодився підтримати ініціативу. Фіцпатрік вважає, що послаблення обмежень дасть росії додаткові доходи для продовження війни проти України.
- Перспективи законопроєкту поки невизначені. Конгрес повернеться до голосувань лише після проміжних виборів 3 листопада, а поточний термін його роботи завершується в січні. Навіть якщо Палата представників підтримає документ, його ще має схвалити Сенат, після чого Трамп може накласти вето.
3. Австралія відмовилася від російського пального попри можливе послаблення санкцій США.
- Австралія не закуповуватиме російське пальне навіть у разі послаблення американських санкцій проти росії. Канберра підтвердила чинність заборони на такі закупівлі, щоб не дозволити москві отримувати додаткові кошти для фінансування війни проти України.
- «Австралії не потрібне російське пальне. Ми не хочемо, щоб путін отримував із цього вигоду. Дії США — їхня справа, але ми не змінюватимемо свого підходу», — заявив міністр енергетики Австралії Кріс Боуен. За його словами, нинішніх запасів бензину в країні вистачить приблизно на 43 дні, а дизельного пального — на 31 день.
- Попри це, австралійська влада не розглядає закупівлі російського пального як спосіб поповнення резервів.
- Рішення Канберри означає, що навіть можливе пом’якшення обмежень з боку Вашингтона не гарантуватиме росії повернення на австралійський ринок пального.
4. Німеччина не змінюватиме санкційну політику щодо росії попри рішення Трампа щодо дизеля.
- Німеччина продовжить дотримуватися санкцій проти росії та разом із європейськими партнерами працюватиме над новими обмеженнями, попри рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово послабити санкції для постачання російського дизельного пального. Про це заявив речник федерального уряду Стефан Корнеліус.
- За його словами, Берлін взяв до відома рішення США, але власної позиції не змінює. Німеччина й надалі підтримуватиме Україну, а також продовжуватиме дипломатичні зусилля для досягнення миру.
- Трамп заявив, що росія погодилася постачати дизельне пальне на світові ринки, а Вашингтон тимчасово послабив відповідні обмеження, щоб стримати зростання цін. Дизель має ключове значення для сільського господарства, опалення та вантажних перевезень, а його подорожчання створює додаткові політичні ризики для республіканців напередодні виборів до Конгресу США 3 листопада.
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після візиту до Києва також підтвердив, що Берлін не скорочуватиме підтримку України. Німеччина залишається найбільшим європейським донором української допомоги.
5. Нідерланди готують закон для затримання російських суден тіньового флоту.
- Уряд Нідерландів запропонував зміни до законодавства, які дозволять ефективніше затримувати судна російського тіньового флоту, що використовуються для обходу міжнародних санкцій.
- Ініціатива передбачає можливість перехоплювати судна, які перебувають у виключній економічній зоні країни під фальшивими прапорами або без належної реєстрації. Після ухвалення законопроєкту такі судна зможуть примусово супроводжувати до якірної стоянки або порту для перевірки.
- Це має спростити протидію танкерам, які приховують свою належність і використовуються для перевезення російської нафти в обхід санкцій. Європейські країни посилюють заходи безпеки через зростання загроз з боку росії.
- Ухвалення нідерландського законопроєкту може посилити контроль над перевезенням російської нафти та ускладнити роботу тіньового флоту, який допомагає москві зберігати експортні доходи попри міжнародні обмеження.
6. ЄС заплатив €7,9 млрд за російський арктичний ЗПГ за дев’ять місяців 2026 року.
- З січня по вересень 2026 року європейські країни заплатили близько €7,88 млрд за зріджений природний газ із російського проєкту «Ямал».
- За даними екологічної організації Urgewald, яка посилається на аналітичну компанію Kpler, за цей період до європейських портів надійшло рекордні 12,18 млн тонн російського арктичного ЗПГ — на 9,5% більше, ніж за аналогічний період торік.
- На порти ЄС припало 85% усіх зафіксованих поставок із «Ямалу». У вересні найбільше газу отримала Франція: порти Дюнкерк і Монтуар прийняли загалом близько 572 тис. тонн. Нідерланди імпортували приблизно 146 тис. тонн, Португалія — 74 тис. тонн.
- Обсяги поставок свідчать, що європейські країни продовжують купувати значні обсяги російського газу, попри заявлений курс Брюсселя на відмову від енергоресурсів із росії. Це також ставить питання про ефективність обмежень на імпорт ЗПГ.
- Заборона на імпорт за короткостроковими контрактами набула чинності 25 квітня 2026 року. Однак у вересні до Європи надійшло 792,4 тис. тонн російського арктичного ЗПГ — трохи більше, ніж за той самий місяць торік.
- Повну заборону на імпорт російського ЗПГ за довгостроковими контрактами ЄС має запровадити з 1 січня 2027 року.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
