1. Українські дрони атакували один із найбільших НПЗ росії в Башкортостані.
- У місті Салават (Республіка Башкортостан) українські безпілотники атакували нафтопереробний комплекс «Газпром нафтохім Салават». Підприємство розташоване приблизно за 1400 км від підконтрольної Україні ділянки кордону.
- За повідомленнями очевидців, на території заводу пролунала серія вибухів. Опубліковані в соцмережах відео зафіксували густий дим над промисловим майданчиком. «Газпром нафтохім Салават» входить до числа найбільших нафтопереробних і нафтохімічних підприємств росії.
- У 2024 році завод переробив 7,2 млн тонн нафтової сировини, що становило близько 2,7% загального обсягу російської нафтопереробки. Це вже не перша атака на підприємство.
- У вересні 2025 року українські безпілотники двічі завдавали ударів по НПЗ, тоді повідомлялося про пожежу на установці первинної переробки нафти.
2. У росії через атаки БПЛА зупинився вже четвертий великий НПЗ із початку липня.
- Сизранський нафтопереробний завод «Роснєфті» повністю зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 12 липня. Внаслідок удару було пошкоджено установку первинної переробки АВТ-5, яка забезпечувала близько 29% виробничих потужностей підприємства. Друга, потужніша установка АВТ-6, що забезпечує 71% потужності заводу, не працює ще з кінця травня після попередньої атаки БПЛА.
- Після повної зупинки підприємство також припинило продаж нафтопродуктів на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі.
- Сизранський НПЗ має проєктну потужність 8,5 млн тонн нафти на рік та щорічно виробляє близько 800 тис. тонн бензину і 1,5 млн тонн дизельного пального.
- Від початку липня це вже четвертий великий російський НПЗ, який припинив роботу через атаки українських безпілотників. Раніше були зупинені Саратовський НПЗ «роснєфті», Омський НПЗ — найбільший у росії, а також «Нижньогороднафтооргсинтез» компанії «Лукойл», що є другим за обсягами виробництва бензину в країні.
3. Удари по НПЗ обвалили нафтопереробку в росії до найнижчого рівня за два десятиліття.
- Обсяги переробки нафти на російських НПЗ у липні впали до мінімуму з 2005 року. У перші тижні місяця заводи переробляли лише 3,91 млн барелів нафти на добу — на 27% менше, ніж рік тому, та на 30% нижче довоєнного рівня 2021 року.
- За останні 100 днів українські безпілотники близько 50 разів атакували російські нафтопереробні заводи, уразивши щонайменше 24 із 34 найбільших НПЗ. Під ударами опинилися не лише підприємства в європейській частині росії, а й заводи за Уралом, зокрема Омський НПЗ, розташований приблизно за 2,5 тис. км від українського кордону.
- Аналітики Energy Intelligence оцінюють поточний рівень нафтопереробки ще нижче — близько 3,58 млн барелів на добу, що може бути найнижчим показником щонайменше з 2002 року.
- Наразі простоюють потужності із сукупною продуктивністю близько 3,1 млн барелів на добу, а терміни їх відновлення залишаються невідомими. Дефіцит нафтопродуктів на російському ринку оцінюється у 400–600 тис. тонн на місяць.
- Імпорт із білорусі та Казахстану здатний компенсувати лише приблизно половину цього обсягу, що посилює ризики подальшого загострення паливної кризи.
4. Дефіцит дизеля ставить під загрозу літній ремонт доріг у росії.
- Літня кампанія з ремонту доріг у росії опинилася під загрозою зриву через різке подорожчання дизельного пального та бітуму. У другому кварталі оптові ціни на дизель для дорожніх компаній зросли на 75,8%, а бітум подорожчав на 45,5%.
- Через стрімке зростання витрат підрядники не можуть компенсувати подорожчання в межах уже укладених державних і муніципальних контрактів, тому змушені скорочувати обсяги ремонтних робіт.
- Галузь уже звернулася до уряду з проханням компенсувати частину витрат, пов'язаних зі зростанням цін на дизельне пальне та бітум, а також забезпечити пріоритетні поставки пального для дорожніх компаній у період пікового попиту.
- Проблеми з ремонтом доріг стали ще одним наслідком паливної кризи, яка загострилася після масованих атак на російські нафтопереробні заводи та скорочення виробництва нафтопродуктів.
5. Трамп підтримає законопроєкт про 500% мита для покупців російських енергоносіїв.
- Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний законопроєкт про нові жорсткі санкції проти росії, розроблений сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом.
- Документ надає президенту США право запроваджувати мита у розмірі 500% на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та уран. У разі ухвалення законопроєкт може суттєво посилити економічний тиск на росію, ускладнивши для неї експорт енергоресурсів до ключових покупців.
- Підтримка Трампа з'явилася після того, як раніше адміністрація вже сигналізувала про готовність схвалити ініціативу, однак позиція самого президента залишалася невизначеною.
- Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тюн заявив, що Білий дім активно брав участь у доопрацюванні законопроєкту та висловив сподівання на його швидке ухвалення за підтримки обох партій.
6. ЄС не зміг погодити новий пакет санкцій проти росії та зберегти чинний ціновий ліміт на нафту.
- Європейський Союз не зміг погодити 21-й пакет санкцій проти росії через розбіжності між державами-членами. Суперечки виникли навколо обмежень на перевезення російського ЗПГ та заходів щодо австрійського Raiffeisen Bank International.
- Через затримку під загрозою опинився і механізм граничної ціни на російську нафту. Країни ЄС не змогли домовитися про замороження чиного плаваючого ліміту на рівні $44,10 за барель.
- Якщо рішення не буде ухвалене, після завершення терміну його перегляду цінова стеля може зрости через підвищення світових нафтових котирувань, що потенційно послабить один із ключових інструментів тиску на нафтові доходи росії.
- Попри відсутність компромісу щодо основного пакета, міністри ЄС погодили окремий санкційний список, до якого увійдуть ще 250 банків, операторів криптовалют та танкерів, пов'язаних із росією.
- Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що переговори щодо 21-го пакета перебувають на завершальній стадії, однак не змогла гарантувати, що рішення щодо цінової стелі на російську нафту буде ухвалене до закінчення терміну її перегляду.
- Вона наголосила, що ЄС продовжує працювати над досягненням компромісу, хоча паралельно вже готує альтернативні варіанти дій.
7. Китай готується до епохи після путіна, поки залежність росії від пекіна лише посилюється.
- Китай дедалі активніше вибудовує зв'язки не лише з найближчим оточенням путіна, а й із російськими чиновниками та представниками еліт, які можуть визначати майбутнє країни після зміни влади.
- Війна проти України та розрив із Заходом перетворили росію на молодшого партнера Китаю. Пекін дедалі впевненіше використовує економічну й політичну залежність москви для просування власних інтересів, водночас готуючись до можливого транзиту влади.
- Одним із найяскравіших прикладів зміни балансу сил стали переговори щодо газопроводу «Сила Сибіру-2». Під час візиту путіна до Пекіна китайська сторона відмовилася погоджувати проєкт, якщо росія не продаватиме газ за цінами, близькими до внутрішньоросійських.
- Фактично Китай запропонував кремлю субсидувати постачання, а після відмови дав зрозуміти, що повертатися до цієї теми не варто. У росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства та вербування чиновників середньої ланки.
- Однак москва не поспішає виносити ці інциденти в публічну площину, побоюючись погіршення відносин із Пекіном. Китай дедалі активніше зміцнює свій вплив і в інших сферах.
- Після багаторічного опору москва погодилася підтримати створення Банку розвитку ШОС із домінуючою роллю китайського юаня — поступка, на яку росія раніше не йшла через побоювання втратити вплив у Центральній Азії.
- Водночас Пекін дедалі відкритіше демонструє, що не готовий слідувати зовнішньополітичним ініціативам кремля. Китай відхилив пропозицію путіна провести тристоронній саміт за участю КНДР, а також змусив російського президента змінити маршрут закордонного турне, щоб уникнути враження формування «осі автократій».
- Стратегія Китаю вже давно виходить за межі особистих відносин із путіним. Пекін поступово готується до майбутнього після нинішнього російського керівництва, тоді як залежність росії від Китаю лише поглиблюється, а можливості кремля відстоювати власні умови стрімко звужуються.
8. Україна відкриває новий фронт в Азовському морі, загострюючи паливну кризу в росії.
- Українські безпілотники розгорнули масштабну кампанію проти російського судноплавства в Азовському морі, створивши нові проблеми для постачання окупованого Криму та російської паливної логістики.
- За даними Сил безпілотних систем, лише за вихідні було атаковано 42 російські судна, переважно танкери та пороми, а загалом за тиждень під удари потрапили близько 90 суден.
- Частину атак підтверджують відеозаписи очевидців і супутникові знімки, на яких видно пожежі на суднах в Азовському морі. Особливу увагу NZZ звертає на атаки в районі Таганрозької затоки.
- Для ураження цілей у цій частині Азовського моря українським безпілотникам доводиться долати понад 200 км, що свідчить про суттєве розширення можливостей українських ударних систем.
- На фоні атак рух суден через Азовське море та Керченську протоку різко скоротився. Це створює додаткові труднощі для постачання Криму, який уже стикається з дефіцитом пального через удари по нафтопереробній і транспортній інфраструктурі.
- Альтернативні маршрути також залишаються проблемними. Перевезення автомобільним транспортом через окуповані райони півдня України перебувають під постійною загрозою атак безпілотників, а Кримський міст, як і раніше, закритий для вантажного транспорту.
- Україна фактично відкрила новий напрямок тиску на російську логістику, що посилює проблеми з постачанням Криму та ускладнює забезпечення російських військ на півдні.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
