1. Під час масованої атаки українських безпілотників на військовий аеродром «Енгельс» у Саратовській області 16 липня було уражено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС, який використовувався росією для запусків крилатих ракет по Україні.
- За даними СБУ, безпілотники подолали близько 800 км, а літак зазнав критичних пошкоджень — у нього повністю відірвало хвостову частину, що фактично робить його непридатним до подальшої експлуатації. Інформацію про ураження підтвердив Президент України.
- Особливе значення цього удару полягає в тому, що Ту-95 давно не виробляється. Серійне виробництво цих стратегічних ракетоносців завершилося після розпаду СРСР, тому кожна така втрата є практично незворотною для російської дальньої авіації. Відновити парк новими літаками неможливо, а ремонт і модернізація наявних бортів стають дедалі складнішими.
- Це вже не перша серйозна втрата російської стратегічної авіації. Під час спецоперації «Павутина» у червні 2025 року супутникові знімки підтвердили знищення щонайменше чотирьох Ту-95, а загалом тоді було уражено значну частину російських стратегічних бомбардувальників.
- За оцінками, після тих ударів росія втратила близько п'ятої частини боєздатної дальньої авіації, а втрати літаків типу Ту-95 та Ту-22М3 неможливо швидко компенсувати саме через припинення їх виробництва.
2. У ніч на 18 липня Сили оборони України завдали масованого удару по об’єктах на території росії.
- У Тамбовській області після роботи російської ППО спалахнув склад Wildberries. За повідомленнями російської сторони, загинули щонайменше семеро людей, ще 24 отримали поранення.
- У Владімірі, за попередніми даними, російські засоби радіоелектронної боротьби відхилили безпілотник, який врізався в житловий будинок.
- У підмосковному Ногінську повідомляють про ураження нафтобази.
- Також у Московській області виникла пожежа на логістичному комплексі Wildberries в Електросталі — одному з найбільших об’єктів компанії.
3. російський фондовий ринок пережив найдовшу серію падіння з 1997 року.
- Індекс Московської біржі за підсумками тижня впав на 8,72% — до 1958,4 пункту, що є найнижчим рівнем із жовтня 2022 року. Це вже 18-й тиждень безперервного зниження — найдовша серія падіння за всю історію спостережень із 1997 року.
- Від квітневих максимумів ринок втратив майже 30% капіталізації, відкотившись до рівнів десятирічної давності.
- Найбільших втрат зазнали акції найбільших російських компаній: «Газпром» із початку липня подешевшав на 21%, ВТБ — на 21,1%, «Сургутнафтогаз» — на 20,8%, «Магніт» — на 19,6%, «Норнікель» — на 24%, «Аерофлот» — на 26,7%, МТС — на 28%, а найбільший золотодобувний виробник «Полюс» лише за трохи більше ніж два тижні втратив 53% ринкової вартості.
- На ринок тиснуть загроза нових санкцій, очікування подальшого підвищення ключової ставки через паливну кризу, а також масштабний розпродаж активів.
4. Будівельна галузь росії переживає найглибший спад за останнє десятиліття.
- За даними росстату, у січні–травні 2026 року обсяги будівництва скоротилися на 7,4% у річному вимірі. Це найтриваліше падіння галузі з 2015–2016 років.
- Особливо різко скоротилося житлове будівництво: з початку року в росії ввели в експлуатацію майже на 22% менше житла, ніж за аналогічний період 2025 року. Однією з головних причин стало згортання державної підтримки іпотеки.
- З лютого влада обмежила видачу пільгової «сімейної іпотеки» — тепер сім'я може отримати лише один такий кредит. Саме ця програма забезпечувала близько половини всіх іпотечних позик у країні, тому попит на новобудови різко впав, а девелопери почали відкладати запуск нових проєктів.
- Ситуація може ще більше погіршитися: з 1 жовтня російська влада планує майже вдвічі підвищити ставки за програмою «сімейної іпотеки» для сімей з однією дитиною. Це загрожує подальшим падінням попиту на житло та поглибленням кризи в будівельній галузі.
5. росія готується імпортувати дизельне паливо через поглиблення паливної кризи.
- Уряд рф вирішив поширити механізм імпортного демпфера на дизельне паливо за аналогією з бензином. Відповідні зміни внесуть до Податкового кодексу, що дозволить субсидувати імпорт дизеля у разі його дефіциту на внутрішньому ринку.
- Імпортний демпфер передбачає компенсацію з бюджету різниці між світовими та внутрішніми цінами, щоб зробити закупівлю пального за кордоном економічно вигідною для російських компаній. Виплати здійснюватимуться, якщо в попередньому місяці діятиме заборона на експорт дизельного пального, авіаційного гасу та інших середніх дистилятів.
- Ще донедавна росія була одним із найбільших експортерів дизельного палива у світі, однак масовані українські удари по НПЗ обвалили нафтопереробку до найнижчого рівня за понад 20 років.
- За даними Reuters, виробництво дизеля скоротилося майже на 40%, а дефіцит на внутрішньому ринку оцінюється у 400–600 тис. тонн щомісяця.
- Раніше російські компанії вже почали закуповувати бензин у білорусі, Казахстані та Індії. Тепер уряд фактично створює законодавчі умови для імпорту й дизельного палива.
- росія, яка традиційно експортувала великі обсяги нафтопродуктів, змушена переходити до їх закупівлі за кордоном через наслідки ударів по своїй нафтопереробній інфраструктурі.
6. Китай не готовий постачати росії критично важливі технології для будівництва арктичних суден в умовах.
- За даними Центрального науково-дослідного інституту морського флоту рф, китайські виробники не готові постачати ключові компоненти для суден найвищого льодового класу Arc7 без послаблення західних санкцій.
- Йдеться насамперед про рушійно-кермові комплекси, без яких неможливе будівництво великотоннажних танкерів і газовозів для роботи в Арктиці. Водночас власних російських енергетичних установок для таких суден наразі не існує.
- За оцінками інституту, до 2030 року росії необхідно санкцій побудувати щонайменше 23 великотоннажні судна льодового класу Arc7, зокрема 10 нафтових танкерів, 5 ЗПГ-газовозів, 3 суховантажі, 2 танкери для газового конденсату та 3 танкери для зрідженого вуглеводневого газу.
- Однак російські верфі практично не здатні будувати такі судна, а доступ до необхідного імпортного обладнання залишається заблокованим санкціями.
- Це ставить під загрозу плани кремля щодо розвитку Північного морського шляху. Попри амбітну мету збільшити перевезення до 80 млн тонн ще у 2024 році та 200 млн тонн до 2030 року, фактичний вантажообіг залишається майже вдвічі нижчим: у 2024 році він становив 37,9 млн тонн, а у 2025 році скоротився до 37,02 млн тонн.
- Китай, який залишається одним із ключових економічних партнерів росії, не готовий ризикувати санкціями заради постачання критично важливих технологій для російських арктичних проєктів.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
