1. Атака дронів на аеродром “Енгельс-2”: окупанти знову отримали удар по своїй військовій базі.
- У ніч на 20 березня безпілотники вдарили по військовому аеродрому “Енгельс-2” у Саратовській області, звідки росіяни запускають стратегічні бомбардувальники для атак на Україну.
- Очевидці повідомляють про вибухи та густий дим у районі складів аеродрому. російські пабліки пишуть про евакуацію цивільних поблизу об’єкта.
- російська влада підтвердила лише вибиті вікна у школах і дитячих садках, традиційно замовчуючи втрати своєї армії. Через атаку окупанти були змушені тимчасово закрити аеропорти в Саратові та Самарі. росія вкотре відчула наслідки своєї агресії.
2. російський фондовий ринок продовжує деградувати, втрачаючи довіру інвесторів та падаючи у ціні в порівнянні з іншими країнами.
- Дисконт російських активів на біржі досяг рекордних 75% у 2025 році, тоді як у 2021 році він становив 40%. Це означає, що компанії, які торгуються в росії, коштують у середньому в чотири рази дешевше, ніж аналогічні компанії на біржах інших країн, що розвиваються.
- Такі показники свідчать про те, що західні санкції та ізоляція росії від глобальних ринків капіталу зробили її акції фактично «небажаними».
- Іноземні інвестори масово вийшли з російського ринку, а місцеві компанії втрачають можливості для залучення коштів.
- Ситуація лише погіршується, адже навіть російські фінансові інститути визнають, що економіка країни рухається в бік маргіналізації.
- На тлі цього довіра до рубля та внутрішнього ринку продовжує падати, що робить перспективи для російського бізнесу ще більш похмурими.
3. Російський бізнес попереджає про кризу неплатежів, яка загрожує повномасштабним економічним хаосом.
- Великі підприємства більше не можуть отримати гроші за виконані замовлення, а державні корпорації та сировинні гіганти затримують платежі на місяці.
- російський союз промисловців і підприємців (РСПП) звернувся до уряду з вимогою терміново запровадити контроль за платежами, змусити держкомпанії розраховуватись за боргами та збільшити передоплату за держзамовленнями до 75%. Але кремль поки ігнорує проблему, не бажаючи визнавати реальний стан справ.
- Ситуація погіршується на тлі стрімкого зростання витрат на війну, дефіциту бюджету та падіння доходів бізнесу.
- росія опиняється в замкненому колі: заморожені гроші не дають можливості підприємствам працювати, що лише посилює економічний колапс.
4. росія може втратити майже третину цивільного авіафлоту через санкції та нестачу запчастин.
- Глава «Ростеху» заявив, що до 2030 року з експлуатації доведеться вивести щонайменше 200 іноземних літаків. Це майже 30% від загальної кількості лайнерів Boeing та Airbus, які наразі складають 90% пасажирських перевезень у країні.
- Санкції призвели до відсутності доступу до ремонту та комплектуючих, що вже спричинило численні авіаінциденти. Росавіація повідомила, що 58 літаків були списані через неможливість їх обслуговування.
- Минулого року в росії зафіксували 208 надзвичайних ситуацій з літаками, що на 25% більше, ніж у 2023 році.
- Відмови двигунів та проблеми з шасі стали регулярними, а лише з грудня по січень двигуни виходили з ладу щонайменше 11 разів.
5. російський «Новатэк» знову намагається вмовити Індію купувати газ із підсанкційного проєкту «Арктик ЗПГ 2», який не може запустити експорт вже понад рік через санкції США.
- Топ-менеджери компанії запевняють потенційних покупців, що газ зараз дешевий через обмеження, але ситуація може змінитися, якщо Дональд Трамп скасує санкції після переговорів із Путіним щодо війни в Україні.
- Але хоча ЗПГ є життєво важливим для експорту російського газу, він також є набагато менш гнучким, ніж нафта, з обмеженою кількістю спеціалізованих танкерів, яким важко приховати рух від очей регуляторів — і вразливі до санкцій. російський флот ЗПГ-суден, які потрапили під санкції, становить приблизно десять суден порівняно з сотнями суден для нафти та супутніх продуктів, зупинився на місяці, оскільки покупці стримуються.
- Відповідно до даних відстеження суден, п’ять кораблів тіньового флоту ЗПГ стоять на якорі на півночі росії поблизу Баренцева моря, три – на далекому сході росії, а два – на північ від Єгипту в Середземному морі.
- Окрім Індії, яка раніше вже відмовилася, «Новатэк» також намагається знайти точки дотику зі США, попри те, що американські компанії є його прямими конкурентами на світовому ринку ЗПГ.
6. Китай значно скоротив імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ), що є тривожним сигналом для москви, яка покладала великі надії на Пекін як ключового покупця.
- За перші два місяці 2025 року росія поставила до Китаю лише 923 тисячі тонн ЗПГ на суму $570,8 млн. Це на 22,5% менше у фізичному вираженні та майже на 28% менше у грошовому, ніж за аналогічний період 2024 року, коли Китай закупив 1,19 млн тонн на $790,6 млн.
- Це скорочення виглядає ще більш драматичним на фоні загального зростання імпорту ЗПГ у Китаї, який у 2024 році збільшив закупівлі на 7,5%.
- У той час як інші постачальники збільшують свою присутність на китайському ринку, росія втрачає позиції, що може свідчити про зміну пріоритетів Пекіна або складнощі з обходом санкцій та розрахунками.
- Ця тенденція підриває енергетичну стратегію кремля, який прагнув компенсувати втрату європейського ринку через посилене партнерство з Китаєм. Однак, схоже, що навіть у відносинах із «дружньою» країною росія стикається з проблемами.
7. Північна Європа підштовхує ЄС прискорити членство України.
- Шість країн Європейського Союзу – Швеція, Фінляндія, Данія, Латвія, Литва та Естонія – закликали Брюссель негайно сформулювати чітку дорожню карту для вступу України до ЄС, висловивши побоювання, що Угорщина намагатиметься заблокувати цей процес.
- У спільному листі дипломати наполягають на конкретних кроках, щоб прискорити інтеграцію України та гарантувати, що країна зможе стати повноправним членом блоку у визначені терміни.
- В документі наголошується, що Київ уже досяг значного прогресу в реформах навіть у складних умовах повномасштабної війни, тому Євросоюз має мобілізувати свої зусилля для підтримки цього процесу.
- Водночас автори звернення застерігають, що двосторонні політичні суперечки не повинні використовуватися як інструмент для гальмування стратегічних рішень.
- Очевидно, цей пункт спрямований на адресу прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово висловлював заперечення щодо членства України в ЄС.
- Орбан послідовно блокує європейську підтримку Києва, а минулого тижня оголосив необов’язкове загальнонаціональне опитування щодо майбутнього України в ЄС.
- Серед його вимог до Брюсселя – виключення України зі складу блоку. Це викликає занепокоєння серед європейських партнерів, оскільки рішення про вступ нових членів ухвалюється одностайно, що дає Угорщині можливість фактично заблокувати процес.
- Висловлена позиція шести країн є черговою спробою консолідувати європейську підтримку України та стримати деструктивні дії Будапешта. Однак чи вдасться подолати угорський спротив – залишається відкритим питанням.
8. російська нафта продовжує потрапляти до Китаю попри санкції США.
- Минулого тижня у китайському порту Ціндао було розвантажене судно Daban, яке транспортувало 2 млн барелів нафти сорту Sokol.
- Цей вантаж був спочатку завантажений на три менші танкери — «Владимир Арсеньев», «Капитан Костичев» і «Виктор Конецкий», які перебувають під американськими санкціями.
- Проблеми з логістикою дедалі загострюються: через обмеження США та ЄС транспортування російської нафти стає все дорожчим і складнішим.
- У лютому фрахт танкера Aframax для перевезення з Далекого Сходу росії до Китаю зріс у п’ять разів — до $7,5 млн за рейс.
- Це змушує трейдерів шукати обхідні шляхи, використовуючи судна, які поки що залишаються поза санкціями, або схеми перевантаження з судна на судно. москва намагається зберегти потоки нафти, однак обмеження, зростаючі витрати на транспортування та ризики затримок свідчать про те, що санкційний тиск продовжує діяти, ускладнюючи фінансову ситуацію кремля.
9. кремль сподівається на співпрацю з Ілоном Маском для польотів на Марс, заявляючи про «значний потенціал» у космічних дослідженнях разом зі США.
- Спеціальний представник путіна Кирило Дмитрієв наголосив, що москва хоче працювати зі SpaceX, щоб зміцнити російську космічну програму та підтримати «Роскосмос», хоча російська космічна галузь переживає кризу через західні санкції, корупцію та технічне відставання.
- Такі заяви кремля виглядають особливо іронічно на тлі десятирічної деградації російської космічної галузі, яка втратила передові позиції через залежність від західних технологій та втрату доступу до комплектуючих.
- На цьому фоні спроби «налагодити діалог» виглядають радше відчайдушною спробою отримати технологічну допомогу під виглядом міжнародної співпраці.
- Паралельно кремль намагається використати майбутні переговори Путіна з Трампом, щоб підірвати антиросійську коаліцію та представити США як потенційного партнера, попри війну в Україні та західні санкції.
10. Європейський Союз офіційно визнав росію «фундаментальною загрозою» для Європи у стратегічному документі, відомому як «Біла книга з оборони».
- У ньому викладено плани розвитку оборонної промисловості ЄС до 2030 року, з акцентом на посилення військового потенціалу, зміцнення європейського оборонного альянсу та підтримку України.
- У документі прямо зазначається, що у разі перемоги росії в Україні її територіальні амбіції поширяться за межі нинішнього конфлікту.
- Окремо наголошується, що Кремль стрімко нарощує військову економіку за підтримки Білорусі, КНДР та Ірану, а також розширює свою оборонну промисловість.
- Публікація «Білої книги» засвідчує зміну європейського підходу до безпеки та кінцеве усвідомлення того, що загроза з боку росії не є локальною проблемою України, а викликом для всього континенту.
- ЄС робить ставку на швидке переозброєння, зміцнення власного ВПК та координацію дій союзників, щоб не допустити російської агресії на європейську територію.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
