1. російська влада сподівається повернути іноземні інвестиції, які сама ж заморозила.
- На тлі глибокої бюджетної кризи та санкційної ізоляції російська влада сподівається залатати діру в держбюджеті за рахунок продажу акцій державних компаній.
- Міністерство фінансів рф планує залучити до 1 трлн рублів за п’ять років, зокрема від іноземних інвесторів, чиї активи раніше були… заблоковані самим кремлем.
- Після вторгнення в Україну російська влада заморозила десятки мільярдів доларів інвестицій із так званих "недружніх" країн. Указ путіна позбавив іноземців можливості виводити кошти з російського ринку.
- Зараз Мінфін розробив проект нового указу, який нібито гарантує вільний вивід коштів для "нових" інвесторів, незалежно від країни походження.
- Ці наміри свідчать про відчайдушну спроба залучити валюту та інвестиції, незважаючи на те, що довіру до російського ринку зруйновано руками самої ж влади.
- Парадоксальна ситуація: росія блокує гроші старих інвесторів, але закликає нових вкластися — обіцяючи "гарантії", вартість яких тепер сумнівна.
- Іноземні фонди вже не вірять у такі гарантії, а ризики повторного блокування чи зміни правил «заднім числом» стали нормою на ринку рф.
- У підсумку: цей крок більше схожий на визнання провалу попередньої політики та намагання зіграти в рулетку з тими, хто ще готовий ризикнути грошима в авторитарній юрисдикції без верховенства права.
2. Гроші закінчуються: Кремль готує податковий удар по мільярдерам.
- У росії стрімко зростає дефіцит бюджету — нафта вже не рятує, а витрати на війну та соціалку тиснуть.
- Влада шукає гроші у “своїх” — готує масштабний податковий тиск на олігархів.
- Розглядають два варіанти: 35% постійного податку на дохід понад 240 млн руб; разовий “збір з надприбутків” у 15–20%, як у ЄС.
- Ціль — зібрати 1,5–2 трлн рублів у 2025 році. Це приблизно приріст капіталів топ-20 російських багатіїв лише за один квартал.
- Сигнал очевидний: навіть кремлівські багатії вже не захищені. Влада йде на відкрите “пограбування”, щоб утримати фронт і внутрішню стабільність.
3. Продажі дорожньо-будівельної техніки в росії обвалилися майже на 40%.
- У першому кварталі 2025 року російський ринок дорожньо-будівельної техніки (ДБТ) зазнав різкого падіння продажів на 36,6% рік до року, склавши лише 11,94 млрд руб.
- У березні обвал виявився ще глибшим — мінус 42%, або 3,98 млрд руб. продажів.
- Найбільше постраждали такі сегменти: телескопічні навантажувачі: –95%; трубоукладальні крани: –80%; дорожні котки: –77%; автогрейдери: –54%; автокрани: –47%;
- Запаси техніки на складах дилерів і заводів зростають ще з минулого року, а ситуація в 2025-му ще більше ускладнилася.
- Основна причина — надвисока ключова ставка Центробанку рф, яка пригнічує інвестиційну активність як у машинобудуванні, так і серед покупців техніки.
- Різке скорочення попиту вказує не лише на стагнацію в будівельному секторі, а й на глибші проблеми в інвестиційному циклі рф, особливо на фоні санкцій, скорочення держвидатків на цивільні проєкти та загального зниження ділової активності в умовах війни.
4. В росії у 2025 році ціни на сталь впадуть на 11% через надлишкові потужності та слабкий попит.
- Ціни на сталь на внутрішньому ринку росії у 2025 році знизяться на 11% порівняно з минулим роком.
- Середньозважена ціна однієї тонни гарячекатаного прокату на умовах EXW (франко-завод) становитиме $543. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив $608.
- У першому кварталі 2025 року ціна вже знизилася до $540/т, хоча спотові котирування тимчасово зросли до $638/т.
- З квітня металургійні підприємства почали перекладати на ціни зростаючі витрати, проте внутрішній ринок не здатен поглинути обсяги виробництва.
- Падіння цін пояснюється надлишковими виробничими потужностями та низьким рівнем попиту в росії. Виробники не можуть компенсувати втрати від обмеженого експорту, що постраждав через санкції та логістичні бар’єри.
- Падіння цін на сталь відбувається на тлі спроб кремля стимулювати оборонну економіку. Проте навіть у пріоритетному секторі чорної металургії спостерігається перевиробництво та відсутність платоспроможного попиту.
- Ситуація вказує на структурні проблеми російської промисловості, які посилюються в умовах санкційної ізоляції та загального спаду ділової активності в країні.
5. UniCredit у рф зупиняє доларові перекази.
- З 6 червня російська “дочка” італійського UniCredit повністю припиняє вихідні перекази в доларах США для фізосіб.
- Раніше, ще в січні, банк уже зупинив перекази в євро — причина та сама: обмеження від західного банку-кореспондента.
- Тобто навіть якщо санкцій формально немає — іноземні партнери просто відмовляються працювати з російськими банками.
Що це означає:
- долар і євро стають дедалі менш доступними в рф, навіть у “західних” банках;
- громадяни втрачають легальний канал для переказу валюти за кордон;
- глобальні фінансові сервіси для росіян — фактично закриті.
- Банківська система рф усе глибше занурюється в ізоляцію. Це вже не просто політична позиція, а реальна фінансова блокада, яка ускладнює навіть базові операції.
6. Китай скорочує експорт автомобілів до росії: за січень–квітень 2025 року поставки легкових авто впали майже вдвічі, а вантажівок — майже в п’ять разів, згідно з даними Головного митного управління КНР.
- Легкові автомобілі: $1,9 млрд (–47,2% до аналогічного періоду 2024 року), у квітні – $507,1 млн (–16,2% до березня).
- Вантажівки: $146,5 млн (–79,7%), у квітні – лише $50 млн (–16,9%). На тлі загального падіння лише експорт автозапчастин демонструє незначне зростання — на 4,4% ($753,8 млн).
- Це може свідчити про переорієнтацію китайських виробників з постачання готових машин на запчастини, які згодом можуть використовуватися в тіньовому чи кустарному збиранні техніки в рф.
- Така динаміка є тривожним сигналом для російського авторинку, який все більше залежить від китайського імпорту після відходу західних брендів.
- Зниження експорту свідчить або про свідоме згортання співпраці з боку Китаю, або про зниження попиту на дорогому і стагнуючому російському ринку, а також ускладнення фінансових розрахунків через санкції.
- Китай, хоч і не приєднався до західних санкцій, коригує обсяги торгівлі з росією відповідно до своїх геополітичних та економічних інтересів, не ризикуючи підпасти під вторинні обмеження.
7. ЄС запровадив санкції проти суден, що перевозили російський ЗПГ із проєкту «Ямал», посилюючи тиск на енергетичні доходи кремля.
- Європейський Союз включив до 17-го пакету санкцій три судна — North Moon, North Ocean та North Light, які брали участь у транспортуванні зрідженого природного газу з російського проєкту «Ямал ЗПГ». Відповідне рішення ухвалила Європейська Рада у вівторок.
- Суднами управляє японська компанія Mitsui OSK Lines Ltd., один з провідних операторів танкерів для ЗПГ.
- Включення суден до санкційного списку стало несподіванкою, адже йдеться про транспорт, що офіційно не брав участі в обході попередніх обмежень.
- Проте ЄС кваліфікував їхню діяльність як таку, що сприяє розвитку російського енергетичного сектору, зокрема його інфраструктури.
- Після введеної в березні заборони на перевалку російського ЗПГ у європейських портах росія перенесла логістичні операції до району Мурманська.
- Відтепер газ з проєкту «Ямал» транспортується на льодових танкерах до Мурманська, де перевантажується на інші судна — зокрема на ті, що тепер опинились під санкціями — і прямує до Китаю та Тайваню в обхід Європи.
- Компанія Mitsui OSK Lines вже підтвердила факт управління згаданими суднами та заявила про готовність співпрацювати з урядами ЄС і Японії для дотримання санкцій.
- Ці санкції стали продовженням політики ЄС, спрямованої на вичерпання джерел фінансування війни росії проти України, особливо через енергетичний сектор.
- Раніше обмеження переважно стосувалися «тіньового флоту», який допомагав кремлю обходити ембарго на нафту та газ. Єврокомісія вже готує 18-й пакет санкцій, який може включати заборону на співпрацю з банками третіх країн, що підтримують російську оборонку, а також подальше зниження граничної ціни на російську нафту.
8. В Європі знову звучать пропозиції щодо відновлення закупівлі російського газу.
- На фоні триваючої війни росії проти України, деякі представники європейського бізнесу знову підіймають тему повернення до співпраці з росією в енергетичній сфері.
- Зокрема, голова австрійської енергетичної компанії OMV Альфред Штерн в інтерв’ю Die Welt заявив, що після завершення війни “не слід категорично відмовлятися від обмежених поставок газу з росії”.
- Подібні сигнали надходять і з Угорщини. Компанія MOL наголосила, що її нафтопереробні заводи технічно прив’язані до російської нафти, і відмова від неї обійдеться у 500–600 мільйонів доларів щороку.
- Ці заяви демонструють, що навіть після масштабної агресії, частина європейського бізнесу залишається орієнтованою на короткострокову вигоду, попри серйозні геополітичні ризики.
- Залежність від російських енергоносіїв вже показала себе як загроза не лише економічна, а й безпекова.
9. Україна пропонує ЄС план жорсткіших санкцій проти росії, поки США вагаються
- Серед ініціатив — арешт російських активів та санкції проти деяких покупців російської нафти.
- У спеціальному документі — так званій Білій книзі, яку Україна представить ЄС, йдеться про необхідність більш незалежної та жорсткої санкційної політики. Документ на 40 сторінках містить пропозиції щодо прискорення конфіскації активів осіб, які потрапили під санкції, з можливістю їхнього подальшого переказу на користь України. У цьому випадку ті, кого зачепили санкції, могли б звертатися по компенсацію до росії.
- Окрім цього, ЄС пропонується розглянути посилення санкцій і за межами свого регіону — щодо іноземних компаній, які допомагають росії, використовуючи європейські технології.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
