1. Новий ціновий механізм ЄС може позбавити росію $19 млрд бюджетних доходів.
- Запровадження гнучкого цінового обмеження на російську нафту в межах 18-го пакета санкцій ЄС суттєво вдарить по фінансах рф.
- За оцінками Freedom Finance Global, втрати федерального бюджету росії можуть сягнути 1,5 трлн рублів на рік — майже 18% від запланованих нафтових і газових доходів (8,9 трлн руб).
- Новий механізм передбачає фіксацію ціни на 15% нижче за середньоринкову. За рішенням Єврокомісії, гранична ціна становитиме $47,6 за барель, тоді як у червні сорт Urals торгувався по $59,8.
- Унаслідок дії санкцій ціна може впасти ще глибше — до $45 за барель, з урахуванням логістичних витрат і політичних знижок. рф і надалі критично залежить від експортних доходів, а новий ціновий бар’єр може бути посилений через обмеження доступу до страхування, логістичних послуг і міжнародних розрахунків.
- Це створює додаткове навантаження на валютні резерви та підвищує ризики фіскальної нестабільності.
- Запровадження нового механізму демонструє намір ЄС системно знижувати фінансову здатність росії фінансувати війну проти України, поступово обмежуючи надходження від енергетичного експорту навіть у країни, що формально не приєдналися до санкцій.
2. У росії закінчуються ресурси для ведення війни.
- російська економіка входить у фазу виснаження. Згідно з німецьким виданням Die Zeit, в умовах затяжної війни проти України навіть стратегічні оборонні підприємства стикаються з ризиком банкрутства.
- Один із прикладів — компанія «Оптрон-Ставрополь», яка постачала напівпровідникові компоненти для військової авіації. Її рахунки заморожені, виробництво зупинено, персонал відправлено у вимушені відпустки.
- Причини кризи мають системний характер. російська військова економіка переживає дефіцит коштів після періоду буму у 2022–2024 роках. Військові видатки зростають, однак доходи бюджету — скорочуються.
- За даними Мінфіну рф, за січень–травень 2025 року доходи від нафти й газу впали на 15%, а загальний дефіцит бюджету сягнув 37 млрд євро — це дорівнює обсягу ліквідних резервів Фонду національного добробуту.
- Центральний банк рф прогнозує різке уповільнення зростання ВВП — з 4,1% у 2024 році до 1–2% у 2025-му.
- Криза вражає і військово-промисловий комплекс. Міноборони змушує постачальників працювати за фіксованими цінами, що нижчі від собівартості. Підприємства накопичують борги, втрачають замовлення або потрапляють під санкції відомства.
- Паралельно скорочуються стимули для мобілізованих. У ряді регіонів знижено розміри премій для новобранців. Родичі загиблих скаржаться на затримки компенсацій або відмову у виплатах — офіційно через статус «зниклий безвісти».
- Ознаки рецесії спостерігаються у промисловості: з осені 2024 року скорочується виробництво у машинобудуванні, металургії, вугільній галузі. Заводи працюють «на склад», зростає кількість непроданих товарів, зокрема в автосалонах і в секторі сільгосптехніки.
- Овочева асоціація рф закликає населення самостійно вирощувати картоплю й моркву через низьку врожайність і стрімке зростання цін. Соціальна напруга зростає, особливо поза межами Москви.
- У регіонах дедалі більше домогосподарств втрачають доступ до базових благ, тоді як частина еліт концентрує ресурси у столиці. Це поглиблює дисбаланси всередині країни на тлі затяжної війни й санкційного тиску.
3. Оман почав обмежувати фінансові операції з росією на тлі американських санкцій, завдаючи чергового удару по «паралельній» фінансовій архітектурі кремля.
- Один із найбільших банків країни — Sohar International — затримує валютні перекази, що раніше проходили протягом доби, тепер «зависають» на 3–5 робочих днів, а іноді й зовсім не доходять до адресата.
- Бізнес пов’язує це з перевірками на рівні американських банків-кореспондентів. Ситуація свідчить про дедалі більшу токсичність російських грошей навіть у так званих «дружніх» юрисдикціях.
- У низці випадків банки відмовляються відкривати рахунки для компаній, які мають зв’язок із росією, а для проведення платежів вимагають повний пакет документів і ретельну перевірку.
- Формальне зближення москви з Маскатом не захищає від реального тиску Вашингтона, і обмеження в Омані лише підкреслюють ізоляцію росії на глобальних фінансових ринках.
4. Китай скоротив імпорт російського ЗПГ на майже 20% у першому півріччі 2025 року.
- Імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Китаю суттєво знизився. За даними Головного митного управління КНР, у січні–червні 2025 року обсяг закупівель з росії склав 2,83 млн тонн — це на 19,5% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
- У вартісному вимірі експорт впав на 19% — із $2,07 млрд до $1,67 млрд. Хоча в червні росії вдалося наростити постачання — 454,5 тис. тонн (+майже 30% до червня 2024-го) — загальна динаміка свідчить про скорочення енергетичної присутності рф на одному з ключових ринків.
- Це обмежує валютні надходження, які залишаються критично важливими для фінансування російського бюджету.
- Раніше, за підсумками 2024 року, росія наростила експорт ЗПГ до Китаю на незначні 3,3% (до 8,3 млн тонн), однак тенденція першого півріччя 2025 року може свідчити про початок рецесії цього сегмента.
- Зниження обсягів постачань і прибутків вказує на поступову втрату позицій навіть на лояльних до москви ринках.
5. США шукають способи скоротити нафтові доходи росії без запровадження вторинних санкцій.
- Сполучені Штати можуть ефективно зменшити нафтові прибутки росії — без запровадження так званих вторинних санкцій, які анонсував Дональд Трамп.
- Йдеться насамперед про дипломатичний тиск на ключових імпортерів російської нафти — Індію та Туреччину — та одночасну координацію з Саудівською Аравією і ОАЕ для нарощування видобутку. Нафтові доходи — головне джерело фінансування російської агресії проти України.
- У червні росія експортувала енергоресурсів на 13,6 млрд доларів — у перерахунку це понад 160 млрд доларів на рік. Замість повного блокування експорту, що призвело б до різкого стрибка цін, США прагнуть поступово знизити ринкову вартість російської нафти.
- Вже зараз ЄС знизив граничну ціну до 47,60 долара за барель, і США можуть підтримати подальше зменшення. Вашингтон також розглядає посилення тиску на російський «тіньовий флот» танкерів, який допомагає кремлю обходити цінові обмеження.
- У разі перекриття поставок до Індії й Туреччини, москва втратить ключових покупців, а ринкова ціна її нафти може впасти до 40 доларів за барель або нижче.
- За оцінками Reuters, реалізація такого плану здатна зменшити нафтові доходи кремля щонайменше вдвічі — в умовах зростаючого дефіциту бюджету, стагнації економіки та інфляційного тиску. На цьому тлі навіть підтримка Китаю не гарантує росії стабільного експорту.
- Попри риторику путіна, економічне виснаження росії внаслідок санкцій і падіння нафтових прибутків може значно звузити ресурси для продовження війни.
6. ЄС відклав до січня заборону на імпорт палива виробленого з російської нафти, у третіх країнах.
- Європейський Союз відклав до 21 січня 2026 року набуття чинності обмежень на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської сирої нафти за межами рф. Санкційний захід передбачений у рамках 18-го пакета обмежень проти росії.
- Йдеться насамперед про дизельне паливо, що виробляється у третіх країнах із використанням російської сировини. Формально заборона зберігається, однак її застосування відкладено. Виняток зроблено для Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США.
- ЄС визнає, що ринок дизельного пального залишається вразливим, а тому обрав поступовий підхід до введення обмежень. Відтермінування дозволяє уникнути короткострокового дефіциту, але також дає змогу росії тимчасово зберегти частину експортних доходів, обходячи санкції через посередників.
- Затримка із забороною вкотре демонструє складність повного припинення торгівлі енергоносіями з рф, навіть за умов триваючої агресії проти України.
- кремль продовжує використовувати «тіньовий» експорт нафтопродуктів через третіх країн, що залишається джерелом валютних надходжень до бюджету росії, попри обмеження на прямий експорт до Європи.
7. Словаччина хоче наростити імпорт російського газу, скориставшись тимчасовим винятком ЄС.
- Державна енергетична компанія Словаччини Slovenský plynárenský priemysel (SPP) планує у 2025 році забезпечити всі свої потреби в газі за рахунок постачань із росії, попри заплановану заборону на спотові закупівлі, яка набуде чинності в ЄС із січня.
- Обмеження звільнить пропускні потужності трубопроводів для решти довгострокових клієнтів «Газпрому» — передусім Словаччини та Угорщини, яким надали перехідний період.
- Хоча всі держави ЄС зобов’язалися припинити імпорт російських енергоносіїв до кінця 2027 року, Братислава та Будапешт продовжують підтримувати контрактні відносини з «Газпромом».
- За словами директора з торгівлі SPP Міхала Лаліка, російський газ наразі залишається «найдешевшим варіантом» для Словаччини.
- Йдеться про обсяги до 8 млн кубометрів на добу. Ставка окремих країн-членів ЄС на дешевий російський ресурс фактично подовжує експортне вікно для кремля, даючи москві можливість зберігати валютні надходження, критичні для фінансування війни проти України.
8. Китай став ключовим каналом для російського експорту дорогоцінних металів, обсяг якого сягнув $1 млрд.
- російські компанії, що опинилися під санкціями через війну проти України, масово переорієнтували експорт дорогоцінних металів до Китаю.
- За даними Trade Data Monitor, у першій половині 2025 року обсяг китайського імпорту руд і концентратів з росії, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% — до $1 мільярда.
- Це — наслідок повної втрати москвою доступу до західних ринків, передусім Лондона й Нью-Йорка, які раніше були основними майданчиками торгівлі золотом.
- Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році російський золотий експорт втратив цивілізовані канали збуту. Західні ювелірні та банківські інституції відмовилися від купівлі російського металу.
- У результаті кремль змушений був здешевлено продавати ресурси Пекіну, що скористався ситуацією, диктуючи вигідні для себе умови. Підтримка експорту з боку Китаю дозволила тимчасово стабілізувати доходи окремих компаній на тлі фінансової ізоляції рф.
- Серед вигодонабувачів — «Норнікель», який активізував постачання паладію та платини до КНР. Зростання цін на дорогоцінні метали (зокрема золота — на 28%) дало змогу компенсувати частину втрат, але стратегічно росія залишилася без доступу до ключових платоспроможних ринків.
- російські металурги також опинилися в залежності від нестабільного попиту з боку Китаю, який може змінити політику будь-якої миті.
- Внутрішній попит, який зростає через інфляційні побоювання населення, є ситуативним і не здатен компенсувати падіння довіри до національної валюти та фінансової системи в цілому.
- Таким чином, замість стабільних прибутків на світових ринках, росія отримала тимчасовий експортний клапан — цінний лише до того моменту, поки Пекін бачить у ньому вигоду.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
