1. У росії продовжує погіршуватись фінансове становище малого та середнього бізнесу: за перші чотири місяці 2025 року обсяг простроченої заборгованості МСБ зріс майже на 15% і досяг 735 млрд рублів.
- Частка прострочок у загальному кредитному портфелі МСБ збільшилася з 4,4% до 4,8%. Це свідчить про зростаючі труднощі з обслуговуванням боргів на тлі високих відсоткових ставок і загального уповільнення економіки.
- Саме малий бізнес першим реагує на погіршення макроекономічної ситуації: мікро- та малим підприємствам усе складніше підтримувати платоспроможність.
- Цей сегмент дедалі частіше не справляється зі зобов’язаннями перед банками.
- Це ще один симптом структурної слабкості економіки, яка, попри воєнно-пропагандистську риторику кремля, дедалі більше тріщить під тиском фінансових обмежень, втрати інвестицій і санкцій.
2. Євросоюз демонструє все менш прихильне ставлення до російських громадян, які намагаються отримати статус біженця: у 2024 році було відхилено понад 75% усіх заявок.
- Із понад 10,6 тисяч поданих заяв лише кожна четверта була задоволена. Найбільше звернень — у Німеччині (4700), але саме вона відмовила у більш ніж 90% випадків.
- На тлі риторики про переслідування опозиціонерів і загрозу примусового призову, цифри свідчать про інше — ані більшість росіян, ані їхні заяви не викликають довіри в урядів країн ЄС. Більше того, кількість звернень із рф упала вдвічі проти 2023 року — що також може свідчити або про вичерпання ефекту «панічної еміграції», або про усвідомлення низьких шансів на успіх.
- Обіцянки про притулок для тих, хто тікає від мобілізації, залишились деклараціями.
- Фактично європейські столиці дедалі більше схиляються до думки, що російські чоловіки — не жертви, а співучасники, які мають нести відповідальність разом із державою-агресором.
3. Вірменія скорочує торгівлю з росією — мінус $3 млрд.
- Товарообіг між Вірменією та росією падає другий рік поспіль. З початку 2025 року він уже зменшився на $3 млрд, а до кінця року може впасти на $6 млрд.
- Причина — зміна зовнішньополітичного курсу Єревана та зближення з ЄС.
- Один із головних факторів — майже повне припинення реекспорту російського золота та дорогоцінних металів через Вірменію.
- Раніше ці схеми допомагали обходити санкції, але тепер канали майже заблоковані. росія втрачає навіть пострадянських партнерів.
4. Італія заморозила активи російських олігархів на понад 2,6 мільярда доларів з моменту вторгнення росії в Україну.
- Під арешт потрапили банківські рахунки, нерухомість, яхти та автомобілі, зокрема яхта «Шехеразада», яку пов’язують із gутіним. Це найбільший показник серед країн ЄС.
- На кінець червня 2023 року вартість арештованого майна становила 2,5 мільярда доларів, а у грудні 2024-го було зафіксовано 280 мільйонів євро заморожених активів, що на 44 мільйони більше, ніж попереднього року.
- Окремо в червні 2025 року Італія вилучила іранську компанію Irital Shipping Lines та її нерухомість через підтримку агресії росії проти України.
- Держава несе витрати на обслуговування конфіскованого майна — офіційно вони становили 31,7 мільйона євро станом на лютий 2024 року, але, за оцінками Reuters, уже перевищили 45 мільйонів.
- Якщо ЄС ухвалить рішення зробити замороження активів постійним, уряди країн-членів повинні будуть ініціювати юридичну процедуру перетворення їх на конфіскацію.
- У разі ж розмороження, росіяни зможуть повернути майно лише після компенсації Італії витрат на його утримання.
5. рф почала відкрито супроводжувати "тіньовий" нафтовий флот військовими кораблями у Ла-Манші.
- Уперше з початку повномасштабної війни росія пішла на пряму військову ескалацію в західних водах, супроводжуючи танкери "тіньового флоту" ВМФ рф через Ла-Манш.
- За даними Starboard Maritime Intelligence, корвет "Бойкий" із складу Балтійського флоту пройшов разом із двома танкерами, які перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. 16 червня всі три судна синхронно перетнули Ла-Манш і прямують до російських портів за новими партіями нафти.
- москва переходить до воєнного прикриття санкційного обходу, що розглядається як виклик не лише морському праву, а й здатності Заходу забезпечити дотримання санкцій.
- Такі дії створюють небезпечний прецедент мілітаризації "нафтового контрабандизму". кремль перевіряє готовність НАТО й ЄС реагувати на гібридні порушення санкційного режиму з елементами демонстрації сили.
- Якщо така практика стане системною, Захід може опинитися перед вибором – або терпіти воєнізовану контрабанду, або загострювати відповідь на морі.
6. Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій ЄС проти росії через питання енергопостачання.
- Будапешт і Братислава відкрито виступили проти чергового раунду обмежень, спрямованих на скорочення прибутків москви від енергетичного експорту.
- Як заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, обидві країни не підтримають санкції, якщо Єврокомісія не надасть рішень щодо енергетичної безпеки регіону.
- «ЄС хоче заборонити нам купувати дешевий російський газ і нафту, що є неприпустимим для національних інтересів», — заявив Сійярто.
- 18-й пакет санкцій, запропонований Єврокомісією 10 червня, передбачає нові обмеження проти російських банків, оборонного сектору та енергетики, зокрема — кроки до заборони імпорту газу та нафти з рф до 2027 року.
- Протидія Угорщини та Словаччини стала черговою перешкодою для європейської єдності у санкційній політиці, оскільки для ухвалення обмежувальних заходів потрібна одностайність.
- Словаччина й Угорщина досі отримують значні обсяги російських енергоносіїв і мають довгострокові контракти з «Газпромом» до 2037 року.
- Угорщина фактично виступає транзитним каналом російського впливу в ЄС, систематично блокуючи або розмиваючи ініціативи проти рф.
- Орбан також заявив про необхідність зняти санкції через загрозу зростання цін на фоні конфлікту США з Іраном.
- Позиція Угорщини та Словаччини посилює розкол у ЄС щодо енергетичних санкцій, що грає на руку кремлю. Ризики для рішень ізоляції рф зростають на тлі зовнішньої ескалації та внутрішньої енергетичної вразливості Східної Європи.
7. Орбан використав ірано-ізраїльський конфлікт як привід для лобіювання російської енергетики в ЄС.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав скасувати плановану заборону на імпорт російських енергоносіїв, виправдовуючи це зростанням цін на енергоресурси через конфлікт між США та Іраном.
- Цей заклик прозвучав на тлі жорсткої лінії Єврокомісії, яка пропонує повністю припинити імпорт російського газу, включно зі скрапленим, до кінця 2027 року, і хоче позбавити Угорщину права вето щодо цього рішення.
- Орбан у своєму відеозверненні заявив, що Брюссель має скасувати «правила та заборони на російську енергетику», інакше ЄС нібито не зможе протистояти стрибку цін на фоні загострення ситуації на Близькому Сході. Фактично ж ідеться про чергову спробу легалізувати залежність Будапешта від дешевої російської енергії, яка фінансує війну в Україні.
- ЄС уже ввів ембарго на більшість видів російської нафти, однак повністю заблокувати газ не вдалося саме через позицію Угорщини й Словаччини.
- Орбан, як і раніше, демонструє готовність використовувати зовнішньополітичну кризу для підриву енергетичної єдності Європи та збереження привілейованих відносин із москвою.
- Угорщина продовжує отримувати російські нафту і газ, водночас звинувачуючи Україну в загрозі енергетичній стабільності через припинення транзиту.
- Орбан та його союзники дедалі активніше ставлять під сумнів солідарність у межах санкційної політики ЄС.
8. Іран не наважився перекрити Ормузьку протоку: транзит нафти триває, попри гучні заяви.
- Попри загрозливу риторику Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та парламенту Ірану, судноплавство через Ормузьку протоку залишається відкритим.
- Упродовж останнього тижня Тегеран неодноразово натякав на можливе блокування стратегічного маршруту, однак далі слів справа не дійшла.
- Ормузька протока — ключовий енергетичний коридор: через неї транспортується близько третини світового експорту зрідженого газу та 20% глобальних поставок нафти. Блокування протоки мало б значний вплив на ціни енергоносіїв, однак саме Іран виявився б серед головних постраждалих.
- Наразі Тегеран експортує близько 2,3 млн барелів нафти на добу, переважно до Китаю. Більшість постачань, що проходять через протоку, прямує до країн Азії.
- У разі ескалації саме Пекін, як головний економічний партнер Ірану, може стати жорстким критиком подібних дій. Невизначеність у риториці Тегерана свідчить про те, що реального наміру перекривати протоку наразі немає.
- Стратегічна загроза перетворюється на інструмент політичного тиску — але без практичної реалізації.
9. Ціни на нафту коливаються на тлі ризиків ескалації: трейдери чекають на відповідь Ірану.
- Після ударів США по ядерних об’єктах Ірану на вихідних ціни на нафту зросли до 81,4 дол./барель, однак надалі зростання почало згасати — Brent торгувався в районі 78 дол./барель.
- На ринку панує невизначеність: учасники очікують, чи переросте конфлікт в енергетичну війну. Попри гучні погрози Тегерана, фізичні потоки нафти поки не порушено, зокрема через Ормузьку протоку — критичну для близько 20% глобального експорту сирої нафти.
- Проте потенційна блокада протоки або атаки на інфраструктуру ОПЕК+ (зокрема Саудівську Аравію чи ОАЕ) залишаються реальними сценаріями, здатними вивести ринок з рівноваги.
Ключові ризики:
- закриття Ормузької протоки — ціни можуть досягти $120–150/барель;
- удари по конкуруючих постачальниках у регіоні;
- атаки на танкери в Червоному морі за підтримки хуситів;
- удари по власних експортних об'єктах Ірану (наприклад, о. Харг).
- Ф’ючерсні спреди різко зросли, але вже частково відкотилися, вказуючи на волатильність і нестачу ясності. RBC Capital Markets застерігає від передчасного оптимізму: сценарій, за якого «гірше вже позаду», може виявитися хибним.
- Конфлікт створює серйозний тиск на ринок енергоносіїв, і хоча прямих перебоїв наразі немає, будь-яка провокація з боку Ірану або вторинна ескалація може різко дестабілізувати глобальні потоки.
- У такому випадку країни, які досі закуповують російську нафту й газ, ризикують опинитися в епіцентрі енергетичного шантажу з обох боків.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
