Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.08.2025

1. Українські безпілотники завдали нових ударів по енергетичній інфраструктурі росії.  

- У Ростовській області атаки зафіксовані в Каменську, Донецьку та Новошахтинську. На одному з промислових підприємств у Новошахтинську сталася пожежа.  

- Мішенню став Новошахтинський нафтопереробний завод (НПЗ), потужністю близько 5 млн тонн на рік (1,9% від усіх російських НПЗ). Це вже п’ята атака по підприємству з початку війни, а загалом із серпня — восьмий російський нафтозавод, уражений дронами.  

- Пожежу на Новошахтинському заводі не можуть ліквідувати вже третю добу. Для гасіння полум’я влада повністю відключила водопостачання в сусідньому Красному Суліні з населенням 35 тисяч.  

- Новошахтинський НПЗ — один із найбільших на півдні росії. Його виведення з ладу посилює кризу: щонайменше чотири великі заводи вже зупинили виробництво (Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський), а Рязанський, що постачає паливо москві та області, працює лише на половині потужностей.

2. Проєкт «Арктик ЗПГ-2» дедалі очевидніше опинився у пастці санкцій.  

- Попри заяви москви про «успішні постачання», ситуація виглядає критично: п’ять російських газовозів уже відправлені в Азію з більш як 400 тис. тонн скрапленого газу, ще 320 тис. тонн заблоковані на підсанкційних перевалочних базах у Мурманську й Камчатці.  

- Фактично росіяни не мають легальних каналів збуту — танкери і сам проєкт перебувають під обмеженнями США, а потенційні покупці ризикують вторинними санкціями.  

- Навіть Китаю, на якого Москва робить головну ставку, небезпечно купувати цей газ напряму. Тому окремі поставки намагаються «змішати» чи провести через тіньові схеми, але ринок добре бачить, що вантажі з «Арктик ЗПГ-2» дрейфують у морі без портів призначення.  

- Тим часом завод не може зупинити виробництво — устаткування швидко зношується без регулярних відвантажень, що вже б’є по нових лініях, відкритих у 2024 році.  

- Фактично російський проєкт загруз у власному газі: резервуари переповнені, флот обмежений, а кожна нова партія стає проблемою.

- Якщо Китай так і не наважиться офіційно приймати цей ЗПГ, «Арктик ЗПГ-2» ризикує перетворитися з «стратегічного мегапроєкту кремля» на безнадійний актив, який дедалі дорожче обходиться росії і технологічно, і політично.

3. У росії за два тижні продали лише один «Москвич-8».  

- Спроба москви відродити власний автопром зазнала гучного провалу: новий семимісний кросовер «Москвич-8», вартість якого стартує від 2,98 млн рублів, практично не зацікавив покупців. За два тижні продажів у всій росії вдалося реалізувати лише один автомобіль.  

- Представники автосалонів констатують повну відсутність попиту. «Усі комплектації є, а черги немає», — визнають продавці. Єдина угода була укладена ще в середині серпня, після чого нових покупців так і не з’явилося. Журналісти, які відвідали шоурум, також відзначили повну відсутність клієнтів.  

- Таким чином, попри намагання кремля демонструвати «імпортозаміщення» після виходу з ринку західних автовиробників, російський автопром продовжує втрачати довіру навіть серед власних споживачів.

4. Російська пропаганда обходить санкції та продовжує поширюватися в ЄС.  

- Попри санкції та офіційні заборони, російські державні медіа продовжують активно працювати в Європейському Союзі, особливо в Німеччині.  Лише в Німеччині п’ять російських доменів отримують від 50 до 100 тисяч відвідувань щомісяця.

- Найбільш популярними залишаються ресурси RT, РИА «Новости», «Лента ru» та «Перший канал». Кожен із них зібрав понад п’ять мільйонів переглядів, а РИА «Новости» перевищило позначку в десять мільйонів.  

- Заходи ЄС із блокування російської дезінформації працюють лише частково — у трьох випадках із чотирьох обмеження не діють. Саме цим кремль активно користується, щоб і надалі впливати на європейську аудиторію, поширюючи пропагандистські наративи про війну проти України.  

- Навіть попри санкції, росія зберігає потужні канали інформаційного впливу в Європі, що становить загрозу для безпеки та єдності ЄС.

5. Німеччина готується подовжити контроль над активами «Роснефти».  

- Берлін розглядає можливість збереження державної опіки над німецькими активами російської «Роснефти». Це пов’язано з тим, що спроби продати бізнес виявилися безрезультатними.  

- Активи, зокрема частки в НПЗ Schwedt, MiRo та Bayernoil, перебувають під контролем німецької влади ще з вересня 2022 року. Формально власником залишається москва, однак фактичне управління здійснює уряд Німеччини.  

- Строк опіки завершується 10 вересня, але переговори «Роснефти» щодо продажу підприємств зірвалися: жоден із потенційних покупців, зокрема Катар, не погодився на угоду.  

- У Міністерстві економіки Німеччини підтвердили, що вивчають варіанти подальшої долі активів. Таким чином, російська компанія вже два роки фактично втратила контроль над своєю ключовою інфраструктурою в Німеччині, і перспективи її повернення виглядають дедалі примарнішими.

6. У Швеції закривають рахунки російського заводу через санкції​.

- Найбільша банківська група Швеції Nordea оголосила про закриття банківських рахунків заводу Kubal у Сундсваллі, що належить російській компанії «Русал». Рішення набуде чинності 31 серпня.  

- У банку наголосили, що діють відповідно до політики щодо росії, адже «Русал» пов’язаний із фігурантами санкцій ЄС і США.

- Сам завод намагається заперечувати цей факт та заявляє про відсутність прямого контролю з боку власників із москви, але закриття рахунків ставить під загрозу виплату зарплат 460 працівникам і фактично блокує операційну діяльність.

- Kubal перебуває під контролем «Русалу» з 2007 року і є єдиним виробником первинного алюмінію у Швеції.

- Однак для Стокгольма ключовим стало дотримання санкційної політики, тоді як російська присутність у стратегічних галузях дедалі більше розглядається як загроза.

Більше на https://t.me/Omelyan_News