Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.06.2025

1. Фінансовий стан російського бізнесу стрімко погіршується — кожна третя компанія у рф заявила про негативні зміни за останні пів року.

- Це — найгірший показник з початку повномасштабного вторгнення в Україну. У травні 2024 року про проблеми повідомляли лише 16% підприємств, а у червні 2025-го — вже 34%.  

- Найгірша ситуація — у ключових галузях: гірничодобувній, хімічній, важкій промисловості, енергетиці, транспорті й нафтогазовому секторі.  

- 25% компаній згорнули або відклали інвестпроєкти, 13% — повністю заморозили всі ініціативи.  

- Головний фактор — різке підвищення Центробанком рф облікової ставки: 42% бізнесів скаржаться на надмірну вартість капіталу, що б’є по ліквідності та інвестиційній активності.  

- Також знижується дефіцит кадрів — з 60% до 48%, що свідчить не про покращення, а про зниження попиту на робочу силу через загальне уповільнення економіки.  

- рф входить у фазу стагнації, яка може перерости у рецесію.

2. Крах «Оптрон-Ставрополь»: оборонний завод рф на межі банкрутства через борги понад $2,5 млн.

- Підприємство «Оптрон-Ставрополь», що виробляло силові напівпровідники для російської авіації та оборонного сектору, фактично зупинило роботу.

- Після понад року збиткової діяльності, пов’язаної з виконанням держоборонзамовлень за заниженими цінами, компанія накопичила борги понад $2,5 млн. Її рахунки арештовані, персонал скорочується.  

- Підприємство виготовляло критично важливі компоненти для літаків «Су», «МіГ», «Ту», а також для «Суперджета» і МС-21 — проєктів, що позиціонувалися як символи «імпортозаміщення».  

- Зупинка «Оптрону» підкреслює системну деградацію російської електронної галузі на тлі санкцій, дефіциту комплектуючих та фінансового виснаження.

- Навіть у пріоритетному військовому секторі державні замовлення не покривають витрат виробників, що створює ризики для виробництва бойової техніки та посилює технологічну відсталість.

3. Різке падіння експорту газу до Європи загнало росію в пастку надлишку власного ресурсу.  

- Якщо у 2018–2019 роках «Газпром» експортував до 180 млрд кубометрів, то в 2024 році — лише 32 млрд, і ця цифра ще впаде після цьогорічного припинення транзиту через Україну.

- На тлі воєнної ізоляції, санкцій та скорочення енергетичних доходів, москва змушена екстрено шукати внутрішнє застосування непотрібному газу.  

- Урядовці й компанії публічно обговорюють малореалістичні сценарії: перенаправити газ на центри обробки даних, видобуток криптовалют або навіть виробництво енергії для шахт.

- Але, як визнають самі ж чиновники, це технічно складно й економічно недоцільно - газ дорожчий, ніж вугілля, і не дає потрібної рентабельності.  

- Водночас видобуток продовжується. У 2024 році «Газпром» видобув понад 416 млрд кубометрів — на тлі зменшення внутрішнього та зовнішнього попиту.

- У компанії намагаються компенсувати провали, спалюючи газ для власних потреб або безцільно викачуючи ресурси — інакше доведеться зупиняти родовища.  

- Уся ситуація демонструє глибоку стратегічну сліпоту кремля: ставка на енергетичну зброю виявилася провалом. Європа майже повністю відмовилась від російського газу, Китай не став рятівником у потрібних масштабах, а внутрішня інфраструктура в росії не здатна абсорбувати такі обсяги.

- У результаті «енергетична наддержава» опинилася в становищі, коли не має куди дівати власний газ — один із головних своїх ресурсів.

4. росія, відрізана від світового ринку через санкції, фактично змушена скуповувати власну продукцію — держава планує витратити 26 млрд рублів бюджетних коштів на підтримку збанкрутілої «Алроси».  

- Експорт алмазів обвалився до найнижчого рівня за понад 10 років — мінус 38% до довоєнного обсягу.

- За даними Мінфіну, половина із 154 млрд руб. у бюджеті Гохрану піде саме на закупівлю каменів у компанії, яка ще донедавна була серед глобальних лідерів галузі.  

- Фінансові показники — катастрофічні: прибуток скоротився в 4,4 рази, а друге півріччя 2024 року компанія взагалі закінчила зі збитком.

- Ембарго країн G7 та заборона імпорту через треті країни фактично виключили російські алмази з глобального обігу.  

- Тепер, щоб не допустити остаточного краху галузі, москва грає в імітацію ринку: «Алроса» продає державі те, що не може продати нікому іншому.  

- Але навіть ці вливання не врятують ситуацію — попит зник, і внутрішнє споживання не в змозі компенсувати втрату західних ринків. Це ще один приклад самозамкненого циклу, в який скочується російська економіка під дією довготривалих санкцій.

5. російський бюджет, який стрімко втрачає нафтово-газові доходи, намагається латати «дірки» за рахунок бізнесу — Федеральна податкова служба рф встановила історичний рекорд, нарахувавши штрафів і пені на суму 190 млрд рублів лише за перший квартал 2025 року.

- Це майже вдвічі більше, ніж у тому ж періоді торік. Абсолютну більшість цієї суми — 183 млрд рублів — становлять пені за податкову заборгованість, що свідчить про масові касові розриви у компаній на тлі зростання витрат і рекордної ключової ставки Центробанку.

- Кожна третя компанія вже офіційно заявляє про погіршення фінансового стану, а економіка входить у період затяжної стагнації.  

- Податкове «полювання» лише посилить кризу неплатоспроможності — зростуть ризики дефолтів і корпоративних банкрутств, особливо серед малого та середнього бізнесу, який уже потерпає від задухи кредитування та скорочення попиту.  

- Однак влада рф діє із холодним розрахунком: за оцінками Мінфіну, цьогоріч бюджет стикнеться з дефіцитом у 3,8 трлн рублів, а скорочення нафтових доходів за п’ять місяців становить вже 34%.

- Якщо темпи фіскального пресингу збережуться, ФНС може зібрати до 800 млрд рублів додатково — суму, яку кремль готовий покласти в основу фінансування власних «нацпроєктів», у той час як реальний сектор деградує.  

- Це ще один доказ того, що нинішня економічна модель у рф стає дедалі репресивнішою та самоїдною, коли державна машина вичавлює ресурси не з розвитку, а з виживання бізнесу.

6. Один із головних інфраструктурних проєктів кремля — третя черга розширення БАМу і Транссибу — відкладається щонайменше на два роки через брак коштів.  

- російські залізниці не можуть профінансувати 10-мільярдний проєкт, покликаний наростити експорт сировини до Китаю. Початок робіт переноситься з 2025 на 2026–2027 роки.  

- Ситуація системна: фінансування фактично вичерпано і за іншими напрямками — транспортний коридор «Північ — Південь» залишиться без грошей уже в липні, тоді ж зупиниться будівництво підходів до північно-західних портів.

- Бюджетні ліміти по БАМу вичерпаються в жовтні, що вдарить по регіонах Далекого Сходу, де підрядники РЖД є ключовими платниками податків. російська економіка, що переживає санкційний тиск і бюджетну дірку, виявилася неспроможною утримувати навіть власні стратегічні плани з модернізації інфраструктури.  

- москва вимушено заморожує проєкти, якими збиралася демонструвати силу і забезпечувати «поворот на Схід» — але навіть цей напрямок тріщить по швах через брак грошей і системну деградацію.

7. Ціни на нафту впали, а ринки зросли після заяви Трампа про перемир’я між Ізраїлем та Іраном.  

- Світові фінансові ринки позитивно відреагували на несподівану заяву президента США Дональда Трампа про досягнення перемир’я між Ізраїлем та Іраном.

- На тлі цього повідомлення ціни на нафту впали, а фондові індекси демонструють зростання. Ф’ючерси на нафту марки Brent на азійських торгах знизилися майже на 5%, короткочасно опустившись нижче рівня, зафіксованого 12 червня — в день ізраїльських атак на ядерні об'єкти Ірану.

- Нафта WTI втратила 2,6%, торгуючись нижче $70 за барель.

- Попри попередні військові удари Ірану по американській базі в Катарі, які були розцінені як символічні, заявлена деескалація суттєво вплинула на енергетичні ринки.

8. Казахстан зміцнює енергетичне партнерство з Китаєм, відкривши для китайської CNOOC (China National Offshore Oil Corporation) шельф Каспійського моря.

- Контракт, підписаний між міністерством енергетики, «КазМунайГазом» і дочірньою компанією CNOOC, передбачає геологорозвідку та видобуток вуглеводнів на ділянці Жилиой.

- Фінансування первинного етапу повністю бере на себе китайська сторона, що свідчить про зростання інвестиційного апетиту Пекіна до нафтогазових ресурсів Центральної Азії.  

- Це перша поява великого китайського гравця в Казахстані саме з інвестицій у розвідку, а не купівлю готових активів. За попередніми оцінками, потенціал ділянки становить понад 185 млн тонн нафти.

- На тлі санкцій проти росії і геополітичного переформатування логістичних маршрутів, проєкт виглядає як довгострокове стратегічне посилення енергетичного альянсу Пекіна і Астани.  

- Цей крок також посилює ізоляцію москви, адже Китай дедалі активніше інвестує в альтернативні російським нафтогазові напрямки, зокрема в Каспійському регіоні.

- Казахстан поступово закріплює за собою статус ключового транзитного та ресурсного партнера Китаю в обхід росії, що, в перспективі, знижує залежність Пекіна від нестабільної кремлівської економіки.

Більше на https://t.me/Omelyan_News