1. Українські ракети «Фламінго» уразили АТ «ФНВЦ "Титан-Барикади"» у Волгограді — одне з ключових підприємств військово-промислового комплексу росії.
- Завод спеціалізується на виробництві пускових установок, артилерійських систем і компонентів для ракетних комплексів «Іскандер-М», «Ярс» та «Тополь-М».
- Саме це підприємство забезпечує російську армію важливими елементами ракетного озброєння. Після початку повномасштабної війни завод перебуває під міжнародними санкціями через участь у виробництві озброєння для російської армії.
- У разі підтвердження масштабних пошкоджень удар може суттєво вплинути на можливості російського ВПК із виробництва та ремонту ракетних систем.
2. росія майже вчетверо збільшила імпорт авіапального з білорусі на тлі дефіциту після ударів по НПЗ.
- росія наростила імпорт авіаційного гасу з білорусі, що свідчить про поглиблення дефіциту пального після серії атак українських безпілотників на нафтопереробну інфраструктуру.
- У травні 2026 року поставки авіапального з білорусі до рф сягнули 5,17 тис. тонн, що майже у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- На початку червня рф запровадила шестимісячну заборону на експорт авіапального через дефіцит. Після ударів українських дронів зупинився Московський НПЗ, який у 2025 році виробив близько 12% російського авіапального, що посилило проблему.
- росія вже не здатна повністю забезпечити власний ринок авіапальним. Втрата ключових нафтопереробних потужностей змушує росію дедалі більше покладатися на зовнішні поставки.
3. Українські удари перетворюють окупований Крим із головного здобутку путіна на стратегічний тягар.
- Кампанія українських ударів безпілотниками по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму спричинила паливну та енергетичну кризу на півострові, змусивши окупаційну владу запровадити режим надзвичайної ситуації.
- Анексований у 2014 році Крим, який кремль роками подавав як головне політичне досягнення володимира путіна, дедалі більше перетворюється на стратегічну проблему. Півострів став одним із найуразливіших місць російської військової машини та чинником, що ускладнює подальше ведення війни.
- За останні тижні Україна суттєво посилила кампанію ударів по Криму. Безпілотники атакували мости, залізничну інфраструктуру, нафтобази, поромні переправи, електростанції, портові об'єкти, а також паливні колони на трасі «Новоросія».
- З 2014 року росія перетворила Крим на великий військовий плацдарм, однак його ізоляція стає дедалі серйознішою проблемою для окупаційних військ. Перекриття шляхів постачання військ та виснаження російської ППО створюють умови для подальшого посилення тиску на угруповання окупантів у Криму.
- Загострення ситуації навколо Криму відбувається у політично чутливий для кремля період — напередодні парламентських виборів у росії. Замість символу імперських амбіцій окупований півострів дедалі більше стає джерелом військових, економічних і політичних проблем для російського керівництва.
4. росіяни дедалі активніше скуповують іноземну валюту на фоні зростаючих сумнівів у стабільності рубля.
- За даними великих банків, із січня по травень 2026 року обсяг операцій із купівлі доларів, євро та юанів зріс у середньому на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
- Фінансові маркетплейси також фіксують різке зростання попиту. Кількість заявок на валютні операції з початку року збільшилася майже у 5 разів, а у травні — вже у 12 разів порівняно із січнем.
- Обсяги купівлі валюти населенням продовжували стрімко зростати: у березні росіяни придбали іноземної валюти на 65,2 млрд рублів, у квітні — на 108 млрд рублів, а у травні цей показник майже подвоївся відносно початку року.
5. «Алроса» зупиняє найбільше алмазне родовище в Архангельській області через фінансові проблеми.
- російська алмазодобувна компанія «Алроса» з 1 липня на три місяці призупиняє гірничі роботи на підприємстві «Севералмаз», яке розробляє родовище ім. М. В. Ломоносова в Архангельській області та забезпечує близько 10% видобутку алмазів у росії.
- У компанії пояснили рішення необхідністю зберегти операційну та фінансову стійкість на тлі кризи на світовому алмазному ринку та слабких продажів алмазної сировини.
- «Алроса», 33% акцій якої належать російській державі, а ще 25% — уряду Якутії, вже скоротила видобуток у 2025 році на 10% — до 29,8 млн каратів. Попри чистий прибуток у 36,2 млрд рублів, компанія завершила рік із від'ємним вільним грошовим потоком у 11,2 млрд рублів, що свідчить про погіршення її фінансового стану. Це вже не перший крок із оптимізації витрат.
- Торік «Алроса» знизила зарплати працівникам, не задіяним безпосередньо у видобутку, на 10%, а також законсервувала менш рентабельні родовища Верхня Муна та дві ділянки «Алмазів Анабару».
- Зупинка одного з ключових алмазодобувних підприємств свідчить про поглиблення фінансових проблем найбільшого виробника алмазів у росії.
6. Країни Балтії закликали ЄС якнайшвидше запровадити повну заборону на імпорт російської нафти, щоб позбавити москву одного з головних джерел фінансування війни проти України.
- Естонія, Латвія та Литва звернулися до Єврокомісії з вимогою прискорити підготовку відповідного рішення. За даними Єврокомісії, залежність ЄС від російської нафти вже різко скоротилася: якщо на початку 2022 року її частка становила 27% імпорту, то у 2025 році — лише 2%.
- Це свідчить, що можливості росії заробляти на європейському ринку стрімко звужуються. У Польщі також закликають завершити процес до кінця року. Заступник міністра енергетики Войцех Врохна наголосив, що відмова від російських енергоресурсів є необхідною ціною за енергетичну незалежність Європи.
- Втім, просування заборони може зустріти опір з боку Угорщини та Словаччини, які досі значною мірою залежать від російської нафти. Водночас, окремі держави не зможуть заблокувати ухвалення цього рішення.
- Якщо повне нафтове ембарго буде реалізоване, це стане черговим ударом по доходах російського бюджету.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
