1. Українські дрони в ніч на 29 травня завдали масованого удару по об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури рф.
- Під атакою опинилися Волгоградська та Ярославська області, де розташовані важливі підприємства російського нафтового сектору.
- Однією з головних цілей став найбільший нафтопереробний завод регіону — «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Потужність підприємства перевищує 15 млн тонн нафти на рік.
- Завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіапаливо та інші нафтопродукти, які мають стратегічне значення для економіки та військової логістики рф. Це вже щонайменше десята атака на підприємство від початку повномасштабної війни. Після удару в лютому завод був змушений повністю зупинити роботу.
- Окрім цього, безпілотники атакували Ярославль, де зафіксовано влучання у промислові об'єкти.
2. Ще один російський нафтовий порт на Чорному морі опинився під ударом українських безпілотників.
- У ніч на 29 травня дрони атакували Краснодарський край рф та вразили нафтоналивний порт Темрюк, який є важливим елементом експортної інфраструктури російського паливного сектору. Після падіння уламків БПЛА на території порту виникла пожежа.
- Це вже другий великий російський порт на Чорному морі, який загорівся внаслідок атак дронів лише за один тиждень. Раніше пожежа була зафіксована у Новоросійську — ключовому нафтовому порту рф, через який проходить значна частина морського експорту нафти та нафтопродуктів.
- Порт Темрюк уже неодноразово зазнавав атак. У грудні 2025 року безпілотники двічі вдарили по об’єкту: після однієї з атак загорілися резервуари з нафтопродуктами, а пожежа охопила 2 тис. кв. м.
- Раніше також був пошкоджений термінал перевалки скраплених вуглеводневих газів, через який росія та Казахстан експортують сировину.
3. Україна блокує російський сухопутний коридор до окупованого Криму.
- Українські дрони дедалі сильніше підривають логістику російської армії на окупованих територіях. Під контролем безпілотників ЗСУ фактично опинилася федеральна траса Р-280 «Новоросія», яку росія використовує як ключовий «сухопутний міст» до окупованого Криму.
- Саме цією магістраллю кремль постачає озброєння, паливо, боєприпаси та інші вантажі для російських військ на південному фронті — у Херсонській та Запорізькій областях. Тепер уздовж траси дедалі частіше залишаються спалені вантажівки та знищена техніка після ударів українських безпілотників.
- Масовані атаки свідчать про стрімке зростання можливостей української дронової програми та масштабів виробництва безпілотників. З початку весни українські удари середньої дальності суттєво послабили російську систему ППО в регіоні.
- Це дало змогу дронам майже безперешкодно діяти над тимчасово окупованими територіями. Посилення ударів по транспортних артеріях створює дедалі більші проблеми для окупаційних військ та ускладнює постачання ресурсів до Криму.
4. Витрати росії на війну проти України у 2026 році вже перевищили початкові бюджетні плани щонайменше на 2 трлн рублів, або приблизно на $28 млрд.
- кремль змушений екстрено шукати додаткові ресурси для фінансування війни. У лютому мінфін звернувся до уряду з вимогою заморозити частину цивільних витрат, щоб перекрити зростаючі воєнні потреби. При цьому у так званому «негативному сценарії» додатковий дефіцит через війну може зрости вже до 4 трлн рублів і зберігатися щонайменше до 2028 року.
- Попри рекордні витрати на оборону та безпеку — 16,84 трлн рублів, або майже 40% усього бюджету — російська фінансова система дедалі сильніше стикається з дефіцитом ресурсів. За перші чотири місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету вже досяг 5,9 трлн рублів — це найбільший показник від початку повномасштабної війни.
- Фактично кремль переходить до режиму прихованого секвестру. Уряд уже вимагає скорочення «несуттєвих» витрат, а під удар потрапляють державні закупівлі, субсидії бізнесу, фінансування держустанов та регіональні програми.
- Соціальні та військові витрати при цьому офіційно залишаються недоторканними, що лише посилює перекіс економіки у бік війни. російська влада дедалі активніше перерозподіляє ресурси на користь військових потреб коштом цивільного сектору.
- Це означає подальше посилення тиску на регіони, бізнес і населення рф, а також підвищує ризики нових податків, урізання програм підтримки та поглиблення бюджетної кризи в найближчі роки.
5. російська промисловість дедалі виразніше демонструє ознаки виснаження.
- За даними Центробанку рф за перший квартал 2026 року, завантаження виробничих потужностей у секторі інвестиційного машинобудування обвалилося до 68% — проти 73% наприкінці минулого року. Це найгірший показник за останнє десятиліття.
- Фактично кожен третій верстат у галузі простоює. Падіння одразу на п’ять відсоткових пунктів за квартал свідчить уже не про тимчасове уповільнення, а про системну кризу.
- Особливо показово, що проблеми охопили саме сектор інвестиційного машинобудування — галузь, яка виробляє обладнання та технологічні лінії для інших секторів економіки. Саме вона має забезпечувати майбутнє промислове зростання, але зараз дедалі більше потужностей просто припадають пилом.
- Видимість стабільності в російській економіці підтримується переважно дорогими нафтовими доходами та масштабними державними витратами, зокрема у будівництві й оборонному секторі. Однак базові механізми довгострокового розвитку продовжують руйнуватися.
- Коли третина виробничих ліній простоює, країна втрачає до одного відсоткового пункту потенційного зростання ВВП на роки вперед. Відмова від оновлення обладнання та скорочення інвестицій означають, що економіка рф не накопичує ресурси для розвитку, а поступово «проїдає» залишки старої індустріальної бази.
- Тиша у цехах сьогодні дедалі більше нагадує не тимчасову паузу, а симптом глибокої деградації російської промисловості, яка втрачає здатність підтримувати власне виробництво без постійних вливань державних коштів.
6. росіяни дедалі глибше занурюються у боргову кризу: у 2025 році громадяни рф позичили у ломбардів рекордні 412 млрд рублів — на третину більше, ніж роком раніше. Про це повідомив Центробанк рф.
- Для порівняння: у 2023 році обсяг таких позик становив 239 млрд рублів, що свідчить про стрімке погіршення фінансового становища населення. За рік росіяни уклали майже 19 млн договорів позики з ломбардами — на 13% більше, ніж у 2024-му. Водночас кількість самих клієнтів зросла лише на 3%, до 2,16 млн осіб.
- Це означає, що багато громадян змушені звертатися по «швидкі гроші» неодноразово, перекриваючи старі борги новими позиками. Майже 95% усіх угод у ломбардах оформлювалися під заставу ювелірних виробів. На фоні зростання цін на золото середній розмір позики збільшився з 21 тис. до 27 тис. рублів.
- Фактично росіяни дедалі частіше закладають особисті цінності, щоб отримати доступ до готівки. Навіть автомобілі, які традиційно вважаються більш серйозним активом, почали частіше використовувати як заставу: обсяг таких позик зріс на 16% за рік.
- Сплеск попиту на послуги ломбардів відображає падіння реальних доходів населення, зростання кредитного навантаження та посилення фінансового тиску всередині країни.
7. Євросоюз посилює тиск на Сербію через росіян, які масово переїжджають до країни після початку повномасштабної війни проти України.
- Брюссель вимагає від Белграда скоротити видачу посвідок на проживання та паспортів громадянам рф і привести міграційну політику до стандартів ЄС. ЄС наполягає на зменшенні видачі документів росіянам щонайменше на 50% та погрожує наслідками, зокрема можливим скасуванням безвізу для сербів.
- Також від Сербії вимагають припинити авіасполучення з рф, відмовитися від контракту з «Газпромом» і запровадити візовий режим для росіян. У ЄС побоюються, що Сербія стала хабом для обходу санкцій: після початку війни тисячі росіян переїхали туди для бізнесу, відкриття рахунків та доступу до Європи.
- У Брюсселі дедалі чіткіше заявляють, що зближення Сербії з ЄС неможливе без дистанціювання від москви.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
