1. Україна встановила рекорд ударів по енергетиці росії, посилюючи тиск на нафтогазові доходи кремля.
- У грудні Україна завдала найбільшої з початку повномасштабної війни кількості ударів по енергетичній інфраструктурі росії, суттєво посиливши тиск на ключове джерело фінансування війни — експорт нафти й газу.
- За підрахунками, протягом місяця було здійснено щонайменше 24 атаки на нафтопереробні заводи, трубопроводи, морську інфраструктуру та нафтові танкери. Це — рекордний місячний показник за весь період війни.
- Удари припали на широкий спектр цілей, зокрема морські об’єкти та родовища «Лукойлу» в Каспійському морі, чорноморські порти Тамань і Ростов, а також інфраструктуру так званого «тіньового флоту» росії.
- У низці випадків атаки призводили до пожеж на танкерах і зупинки операцій. Активізація українських ударів відбувається на тлі погіршення фінансового становища росії.
- За оцінками уряду рф, частка доходів від нафти й газу в бюджеті цього року впаде до 23% — найнижчого рівня за багато років, що підкреслює вразливість російської економіки до комбінованого тиску санкцій і військових дій.
- Крім морських атак, Україна продовжує системно вражати об’єкти в глибині російської території. Зокрема, вперше було застосовано авіаційні крилаті ракети Storm Shadow для удару по Новошахтинському нафтопереробному заводу, що стало ще одним сигналом про розширення можливостей ЗСУ.
- Попри дипломатичні зусилля щодо врегулювання війни, москва не демонструє готовності до деескалації і продовжує масовані удари по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі.
- Водночас зростання кількості та ефективності українських атак дедалі виразніше підриває експортний потенціал росії та скорочує потік нафтодоларів, на яких тримається її військова машина.
2. Українські безпілотники в ніч на 31 грудня атакували Туапсе в Краснодарському краї, вразивши портову інфраструктуру та нафтопереробний завод — єдиний НПЗ росії на чорноморському узбережжі.
- Удар завдав шкоди одному з ключових експортних вузлів рф, що використовується для перевалки нафти та нафтопродуктів. Порт Туапсе — один із найбільших нафтових терміналів росії на Чорному морі — системно потрапляє під удари.
- Лише в листопаді його інфраструктура та танкери біля причалів зазнали пошкоджень, а в акваторії фіксувалися атаки морських дронів. Це вже призводило до збоїв у роботі та підвищених ризиків для судноплавства. Туапсинський НПЗ, що належить «Роснефти», має потужність близько 12 млн тонн на рік і повністю орієнтований на експорт.
- Після попередніх атак завод уже зупиняв переробку нафти на два тижні, а новий удар посилює загрозу повторних простоїв. Будь-які перебої в роботі підприємства безпосередньо б’ють по валютній виручці та експортних можливостях рф.
3. росія змушена продавати нафту у збиток через рекордні знижки для Китаю та Індії.
- російська нафтова галузь опинилася на межі збитковості через вимушені глибокі знижки, які москва надає покупцям у Китаї та Індії. Частина родовищ уже працює «в мінус».
- За даними агентства Argus, минулого тижня ціна російської нафти марки Urals у портах Балтійського та Чорного морів падала до $33–34 за барель. Дисконт до Brent сягнув $27, а окремі партії для китайських нафтопереробних заводів продавалися зі знижкою до $35 за барель — фактично за половину ринкової ціни.
- У результаті значна частина нафтовидобутку втратила рентабельність. За оцінками, проєкти з повною податковою ставкою та складними умовами видобутку приносять до $5 збитків на кожному проданому барелі. Особливо вразливими є віддалені родовища з високими логістичними витратами.
- У плюсі залишаються лише окремі компанії, які користуються податковими пільгами. Близько 20% видобувників фактично не сплачують податок на видобуток корисних копалин і зберігають прибутковість навіть за нинішніх цін. Ще приблизно 30% тримаються завдяки зниженим ставкам.
- Втім, така структура доходів лише підкреслює системну проблему: без податкових послаблень і демпінгових знижок російська нафта стає неконкурентною.
- Залежність від кількох азійських покупців змушує москву продавати енергоносії дедалі дешевше, підриваючи фінансову основу галузі та скорочуючи надходження до бюджету.
4. росія обходить санкції, імпортуючи авіаційні шини Michelin через посередників.
- За даними видання, лише у 2023 році до росії було поставлено шин Michelin на суму близько 28 млн доларів, а торгівля, хоч і в менших обсягах, тривала й надалі. У період з жовтня 2024 року по березень 2025 року росія імпортувала 2 687 шин на понад 7 млн доларів.
- Аналіз торговельних даних свідчить, що постачання здійснювалися в обхід санкцій через мережу посередників, жоден з яких не є прямим клієнтом Michelin.
- Серед країн, через які йшли поставки, фігурують Туреччина, Іспанія, Саудівська Аравія, Індія, а також компанія з імовірною британською реєстрацією — General Trade Solutions (UK).
- Найбільшим російським імпортером шин Michelin у 2024 році стала компанія Melaris LLC, яка пов’язана з постачанням для російського військово-промислового комплексу, що викликає додаткові питання щодо кінцевого використання продукції.
- У Michelin заявили, що компанія дотримується політики суворого виконання санкцій і не постачає продукцію до росії, а жодна з шин, які опинилися на російському ринку, не призначалася для військових цілей.
- Водночас компанія визнала необхідність посилення контролю за ланцюгами постачання. Фактично ж нові дані демонструють, що росія й надалі знаходить способи підривати санкційний режим, забезпечуючи критично важливі галузі імпортною продукцією через треті країни та тіньові схеми.
5. Китай допомагає росії обходити санкції, формуючи тіньову логістику постачання ЗПГ.
- росія разом із Китаєм фактично вибудувала паралельну систему постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) в обхід американських санкцій, використовуючи так званий «тіньовий» флот.
- Судна, пов’язані з китайськими компаніями, здійснюють перевалку санкційного російського газу у відкритому морі, після чого зникають із систем відстеження та прямують до китайських терміналів, зокрема в порту Бейхай.
- Така схема дозволяє приховувати справжнє походження вантажів і уникати контролю з боку західних регуляторів. Ключовими елементами цієї логістики стали застарілі ЗПГ-танкери, які за нормальних умов уже були б списані.
- Судна змінюють власників, менеджмент і назви, а також використовують маніпуляції з даними про місцезнаходження, щоб ускладнити ідентифікацію маршрутів і зв’язків із росією.
- Для Китаю така співпраця є прагматичною: вона забезпечує доступ до російського газу зі значними знижками та дозволяє перевіряти межі санкційного тиску США.
- Для росії ж ставки значно вищі. Обхідні поставки допомагають підтримувати роботу проєкту «Арктик ЗПГ-2», який після запровадження санкцій зіткнувся з гострим дефіцитом покупців і ризиком фактичної зупинки.
- Фактично мова йде не лише про торгівлю енергоносіями, а про формування нової моделі обходу санкцій, у якій Азія стає ключовою «тихою гаванню» для російського ЗПГ. Це ще раз підкреслює зростаючу залежність москви від непрозорих схем і обмеженого кола партнерів на тлі міжнародної ізоляції.
6. Вихід Citigroup з росії коштуватиме банку понад $1 млрд через обмеження та валютні ризики.
- Одна з найбільших фінансових груп США — Citigroup — зазнає значних збитків унаслідок згортання бізнесу в росії. Американський банк оцінив втрати від продажу свого російського підрозділу АТ «Сітібанк» у $1,1 млрд після оподаткування (близько $1,2 млрд до сплати податків).
- Рада директорів Citigroup вже схвалила угоду з продажу російської «дочки» компанії «Ренесанс Капітал». Завершити операцію планують у першій половині 2026 року.
- До цього часу актив у росії класифікується як такий, що «утримується для продажу», що фактично підтверджує остаточний вихід банку з російського ринку. Основна частина збитків пов’язана з курсовими втратами, які стали наслідком фінансової нестабільності, валютних обмежень і санкційного тиску.
- У Citigroup зазначають, що остаточний розмір втрат може змінитися через коливання обмінного курсу, що додатково підкреслює ризики ведення бізнесу в росії.
- Рішення Citigroup є черговим свідченням того, що для міжнародних фінансових інститутів російський ринок перетворився з джерела прибутку на токсичний актив, вихід з якого супроводжується мільярдними втратами.
- Західні банки продовжують платити високу ціну за присутність у країні, яка перебуває під жорсткими санкціями через війну проти України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
