У норвезькому парламенті обговорюють ініціативу, яка може докорінно змінити ситуацію з фінансуванням України. Йдеться про те, щоб гарантувати європейську позику для Києва, використавши головний актив країни - суверенний пенсійний фонд, який нині оцінюють у понад понад півтора трильйона євро.
Ідея полягає в тому, щоб Норвегія стала фінансовим гарантом позики, яку Євросоюз планує надати Україні - понад 100 мільярдів євро. Цей кредит мав би бути частиною ширшої європейської схеми, пов’язаної із використанням прибутків від заморожених російських активів. Але домовленість буксує, насамперед через позицію Бельгії, де зберігається більша частина російських коштів, і яка побоюється юридичних ризиків.
Тиск на Норвегію посилюється й морально. Країна, яка не входить до ЄС, але є членом НАТО, отримала рекордні доходи від експорту газу й нафти після початку повномасштабної війни. Європейські партнери неодноразово натякали: час поділитися надприбутками. Саме це підштовхнуло норвезьких економістів і кілька політичних сил запропонувати рішення, частину національного добробуту використати для підтримки України.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре вже визнав, що ставиться до ідеї позитивно, і доручив уряду підготувати аналітичний звіт про можливі механізми. Утім, рішення ухвалюватимуть після переговорів у Брюсселі, для того щоб зрозуміти, чи готовий ЄС офіційно прийняти таку допомогу від позаблокової країни.
Якщо ініціатива отримає зелене світло, це може стати першим у світі випадком, коли держава з власного суверенного фонду бере на себе гарантії для міжнародного кредиту, що спрямований на відбудову країни, яка воює.
