«Нам усім потрібна ідентичність, яка єднатиме нас із нашими сусідами, співвітчизниками, тими людьми, на яких поширюються ті ж правила і закони, що й на нас. Із тими людьми, з якими нам коли-небудь доведеться битися плече до плеча, щоби захистити наш спадок. Ті люди, із якими ми будемо терпіти виклики долі, в разі нападу. Ті люди, чиї долі якимсь чином пов’язані із нашими.» Це сказав Роджер Вернон Скрутон - найбільш довершений консерватор Британії від часів Едмунда Берка.
Останній час в Україні все частіше лунають запити про потребу ідеологічних партій. В першу чергу цей запит стосується ідеологічних партій , що позиціонують себе правіше від центру – консерваторів різного ступеню помірності, або категоричності.
Є навіть перші кроки в потрібному напрямку. Більше того, якщо побути геть оптимістом, то можна уявити ціле консервативне крило, яке дружитиме зі здоровим глуздом і злізе із грабель націонал-соціалістів. Але…
Серед запитів лунають і голоси скептиків, які закидають, що часи ідеології минули. Із цим твердженням погодитися не можу. Втім слід визнати, ідеологічні партії ( і консервативні зокрема) переживають період лихоманки балаболів, стали вразливими до інформаційних атак, тяжіють до спроб вирішити складні проблеми простими механізмами. Словом - неоконсерватизм штормить як в США, так і в Британії, так і в ЄС.
І якщо для республіканців США виклик – як не розгубити суть консерватизму, то в Україні виклик – як зібрати (нарешті!) консервативні зерна, позбутися полови, висолодити, перебродити ідеями, дисцілювати і отримати чистий продукт – партію модерного неоконсерватизму (або республіканства, якщо хочте).
Що може допомогти здолати виклик? Знання. Де взяти знання про суть консерватизму? У тих, хто в темі. Перекладної літератури за темою практично немає. Статтями з «Тижня» ситий не будеш.
Отже, до суті питання - є книга Роджера Скрутона "Консерватизм: запрошення до великої традиції" (Conservatism: An Invitation to the Great Tradition). Кириченко Владислав ініціював збір коштів на переклад та видання книги українською. Потрібно 3000 долларів.
ТРИ ТИСЯЧІ ДОЛЛАРІВ ЗА ЗНАННЯ.
Фінанси збирають сюди: ГО «Реформація», ЄДРПОУ 43252034, гривневий рахунок "Консерватизм" UA143206490000026004052735980, Приват Банк
Ясна річ, що книг про консерватизм або ж республіканство є багато, як і дискусій, яка з них «трушна», а яка «розтєкашися мислєю по дрєву». Але будь-яка практика (якщо ми говоримо про народження ідеологічних політичних сил) починається із теорії. Це важливо, зокрема, і для того, щоб розуміти – де політики будуть дотримуватися ідеологічних Принципів і Цінностей, а де захочуть податися на манівці політичних компромісів (договорняків).
Ну й головне – можна скільки завгодно вимагати від політиків, щоб вони стали краще і перейшли на рівень ідеологічних сил, але чи готовий ТИ, громадянине, інвестувати в нову політичну якість політиків (і свою обізнаність, як виборця) власну гривню?
Це маркер, адже той, хто вірить в свою ідею, здатен пожертвувати на її розвиток і свій час, і свої гроші. На тому будується не лише лояльність до свого середовища (партійного), на тому будується і лояльність до громадянського, а значить і національного, і державницького.
Роджер Крутон: «Демократії завдячують своїм існуванням національній лояльності – лояльності, яку ніби-то розділяють і уряд, і опозиція – усі політичні партії і електорат вцілому. Там, де досвід національності слабкий або відсутній, демократія не вкорінилася. Оскільки без національної лояльності опозиція може стати загрозою для уряду, а політичні різнобіжності не створюють точки дотику». (с)
