Нова концепція історії від московських рашистів

Нова концепція історії від московських рашистів

Руси не було. І Київської Руси не було. Було "Древнерусское государство" з центром у Новгороді. До його складу входили Полоцьк, Ладога, Білоозеро, Ізборськ, а також "Северо-Восточная Русь" - Муром, Рязань, Смоленськ. Москви тоді ще не було, але було Ростовське князівство, на території якого вона виникне пізніше. Ростов теж входив до "Древнерусского государства".

І лише згодом "Древнерусское государство" ПРИЄДНАЛО до себе ІНШІ міста та землі. При цьому Київ не згадується, а проходить саме по категорії "інші".

"Древнерусское государство" було великим, багатим і впливовим. "Русскиє" князі Олег, Ігор Святослав ходили у походи на сусідні народи та брали данину з Візантії. А потім "русский" князь Володимир Великий хрестив "Древнерусское государство".


Ось приблизно так виглядатиме тепер історія, що її пишуть для своїх пейзан московські "історики-пропагандисти". Я не даремно вжив це термін. Бо росія - єдина країна у світі, де існує (або принаймні існувала) спеціальність "історик-пропагандист".

І я не згущую фарби. Уже є розпорядження з кремля прибрати зі шкільних підручників «некоректні» згадки про Україну взагалі й Київ зокрема. Це стосується не лише історії, а й географії, літератури тощо. "Русскими" напевне стануть Стефан Печерський, Феофан Прокопович, Гедеон Вишневський, Стефан Яворський, Григорій Сковорода. Процес вже пішов…

Під ось цією картою підпис: "Расширение территории Древнерусского государства в IX—X веках под властью династии Рюриковичей". А про те, що історія з "призванням варягів", у якій згадано ростови-муроми, є пізнішою фальшивою вставкою до літопису, що довів свого часу знаменитий московський історик Шахматов, у шкільних підручниках, звісно, не буде.

P.S.

Але якщо ви хочете дізнатися справжню, а не вигадану історію походження москви, тамтешнього люду та церкви; побачити справжні, а не вигадані «істориками-пропагандистами» обличчя тамтешніх правителів – для вас книга, автором якої маю честь бути. Для широкого кола читачів. Ворога треба знати.

Павло Бондаренко