Дуже багатьох обурила історія про молитву Путіна за Трампа, яку розповів Віткоф. Але в цій історії є ще одне - друге дно. Але ми його пропускаємо через те, що в державі немає тих органів, які мають нести інституційну памʼять, в тому числі, і про «молитви Путіна».
Все, що наговорив Путін Віткофу є нічим іншим, парафразом розмов Путіна з Бушем-молодшим та Ларі Кінгом.
Путіна свого часу підготували до розмови з Бушем і, судячи з усього, йому сказали, що для того, щоб «розтопити лід» між ними треба було розповісти якусь «християнську історію». Без зайвих викрутасів, Путін переоповів лубочну історію, яка була написана в його передвиборчій книзі-агітцв «От первого лица» 1999 року. Там описується історія, як його хрестили потай від батька-комуніста, а потім, через кілька десятиліть матір віддала йому хрестилтний хрест, коли він їхав до Єрусалиму. Там він його освятив, а потім ніколи не знімав. Далі в нього сталася трагедія - згоріла його дача. І от на пожарищі Путін знайшов цей хрестик, з яким, як ми памʼятаємо, він ніколи не розлучався. Але ця неоковирність нікого не зачіпала. Точно так само, як і експертиза науковців, які довели, що той хрест, яким хизувався Путін, не міг бути вилитим в 50-х роках.
Але повернімося до Буша-молодшого. Цю історію він описав в своїх спогадах. І, судячи з усього, ця історія дозволила Путіну налагодити особисті стосунки.
Але Путіну мало було приватної розмови. І тому, він це саме розповів Ларі Кінгу, щоб американський істеблішмент (і не тільки) бачив в ньому не лише представника КДБ, а християнина.
А тепер повернімося до «молитви за Трампа». Путін чітко розуміє, те, що Трамп залишився живим після нападу на мітингу, сам Трамп розглядає як таку собі богообраність. І політичні психологи, які працюють із Путіним, пояснили, що цю тему вкрай важливо зачепити.
Є ще один момент, який насправді дуже важливий для нас, хоч ми його і не помітили, – ще під час виборчої компанії американського президента – після перемоги, але до інавгурації – Путін сказав, що дуже переживає за Трампа, чи той залишиться живим. Тобто ця тема, крім всього іншого, тригернула його особисто.
Тож тут є набір із кількох факторів. Перше – Путін вже апробовував цю подібну історію на Буші-молодшому, вона спрацювала, і він резонно вважає, що це спрацює і зараз.
Друге – Путін розуміє, що для Трампа, напад на нього є дуже важливим психологічним моментом, і це треба використати. І третє – Путін, як параноїк в душі, реально вважає, що такі речі може робити, умовний, тіньовий світовий уряд чи умовні масони.
Інколи прості, навіть тупі речі, є ефективними. Якщо Трамп любить лестощі - Путін іде за принципом «Лести много не бывает». Наша ж проблема полягає в тому, що кейс із Бушом-молодшим, боюсь, практично невідомий тим, хто мав би це знати. А відтак, в контрпропаганді ми зупинилися на тому, що все це тупо. А могли б поступити розумніше і спробувати донести історію про те, що Путін маніпулює Трампом. Я взагалі вважаю, що нам варто було б максимально працювати на его Трампа і створити інформкампанію, як Путін ним маніпулює. Але для таких кампаній потрібні носії інституційної памʼяті. Які у нас є, але…
