Інтерв’ю, яке вражає глибокою обізнаністю генерала не тільки у військовій сфері, але й в міжнародній та внутрішній політиці.
Генерал вказує на суттєві помилки влади та військового керівництва.
Ключові фрагменти:
1. Коли буквально в перші дні почали обговорювати з росіянами умови завершення процесу, в тому числі й шляхом можливої окупації певної частини України, причому взагалі без будь-яких гарантій. Думаю, що таким чином була продемонстрована слабкість української позиції.
2. Неконтрольований й незрозумілий мені відхід на території Луганської області — залишення Станиці Луганської, залишення Щастя з непідірваним мостом. Чому це сталося? Там не було такої загрози, був великий бар'єрний рубіж (річка Сіверський Донець), який міг би стримувати доволі довгий час російські підрозділи, однак пункти управління були переміщені в тил на десятки, а інколи сотні кілометрів. Не у всіх випадках це диктувалося, на мою думку, обстановкою.
3. Хаос в системі мобілізації. Приймали всіх підряд, без розбору…Те, що в той час був постійний наплив людей, створило проблему на майбутнє. Тому що деякі командири уявили, що людський ресурс невичерпний, і поверхово ставилися до планування своїх дій, не розуміючи того, що кількість населення в нас обмежена, що відбулася колосальна міграція населення, що буде багато непридатних до служби. Тобто що наступить такий період, коли поповнення армії стане проблемою.
4. Питання фортифікацій. У кінці березня, повертаючись з Донбасу, я отримав інформацію про те, що росіяни виводять свої війська з-під Києва. Ми з полковником Олександром Махачеком привезли карту, де нанесені рубежі, які необхідно дообладнати, а деякі, відбудовані ще в період 2015−2016 років, — оживити, тобто заповнити військами, щоб привести їх в порядок. Сказав: «Готуйте розпорядження». — «Ми будемо наступати, ми не будемо оборонятися». Ця карта досі знаходиться в одній зі структур Генерального штабу. Там мова йшла і про Запорізьку область, і про Донбас, якраз напрямки Покровськ та Часів Яр. Ще раз повторю, що це було у березні 2022 року.
5. Вважаю, одним з, можливо, оперативних прорахунків довготривале тримання Бахмуту, що потягнуло за собою значні втрати.
6. Харківська операція була успішною. Але у зв'язку з тим, що вона не була своєчасно переформатована з наступальної в оборонну, ми там теж втратили свій наступальний потенціал. Тобто коли вийшли десь в район східніше річки Чорний Жеребець, вся потуга українського наступу забуксувала. А росіяни зуміли посилити свої війська. У цій ситуації нам потрібно було вийти на відповідні вигідні рубежі, закріпитись і спрямовувати частково ударне угруповання на інші напрямки. Це б давало нам можливість постійно утримувати таку ініціативу.
7. Курська операція.
А українські командири чітко розуміли очікуваний результат найближчої задачі? А подальшої? А час проведення операції був оптимальним? Однак, як би там не було, операція мала успіх. Але чи правильно був обраний формат цієї операції? Маю на увазі це був наступ з завданням утримання або захвату якоїсь території, чи це був рейд для того, щоб знищити певні об'єкти на цій території й потім вийти. Якби це був рейд, думаю, він би мав великий успіх.
8. Організація так званого контрнаступу. На мою думку, була хибна оцінка спроможності росіян утримати їхні позиції й перехопити ініціативу. Був ряд проблем, в тому числі загальнодержавних. Завчасна інформаційна підтримка цього контрнаступу створила в українському суспільстві таку думку, що от просто необхідно розпочати його через певний час, отримавши певну зброю від наших партнерів, — і ми вийдемо і на берег Азовського моря, і будемо пити каву на набережній Ялти. Оці завищені очікування заклали, мабуть, спочатку ейфорію, а потім розчарування в українському суспільстві у справжніх спроможностях Сил оборони та основу тих проблем, які вже потім відбувались на фронті.
На організації контрнаступу Муженко спинився детальніше.
Цитую:
• Такі помилки треба враховувати в майбутньому. Ще був ряд проколів по організації цього процесу. Наприклад, якось мене запросили на один захід. Там озвучували в тому числі й хід підготовки до проведення контрнаступу. Коли я почув, що інженерну розвідку проводили в складі штурмових груп, запитав: «Почекайте. А як ви оцінювали місцевість, фортифікаційне обладнання, інженерні загородження на напрямках, вибраних для головних ударів?» Для себе з’ясував, що рекогносцировку просто не проводили. Ще є питання щодо дій груп, які повинні були розмінувати проходи для наших підрозділів до переднього краю противника. Запитав людей, які керували цими інженерними підрозділами: «Скільки проводили вогневу підготовку?» — «Ну, 25−30 хвилин». — «А скільки діяли інженерні підрозділи?» — «Дві з половиною години». Тобто виходить, що дві години ці підрозділи працювали без будь-якого прикриття. Звідси втрати, звідси проблеми.»
• Стратегічний план має розробляти Генеральний штаб. Далі у відповідних оперативно-стратегічних угрупованнях військ — свої плани на окремі напрямки. Це робота різнорівневих органів управління. Тобто має бути цілий каскад таких планів. А загальний замисел цієї контрнаступальної операції мають підписати начальник Генерального штабу, головнокомандувач, а потім затвердити президент України. Ставка свої рішення доводить наказами та директивами. Чи мав бути наказ про затвердження такого замислу? Звісно, що так. Він є насправді? Не знаю.
Висновок, який робить Муженко:
Організація процесу наступу з висуванням та розгортанням на рубежах на той час не могла бути реалізована. Бо на заваді стали військова некомпетентність, самовпевнене невігластво й ейфорія посадовців із відповідним політичним тиском на військових та уникнення відповідальності на стратегічному рівні військово-політичного керівництва.
Ще Віктор Муженко дав характеристику двом ГК щодо їх фаховості та стилю керівництва. І вони знову не на користь штучно створеного генія.
◾️◾️◾️
Що і треба було довести.
Не Порошенко збитий льотчик, а Зеленський. І Зе не збивали, а він збив себе сам руйнуванням нашої обороноздатності, кротами у владі, Омансько-Гомельсько-Стамбульськими договорняками, захмарною корупцією, перемелюванням наших захисників в політичних фортецях та іншими зашкварами.
16% - це його ядерний лохторат, на який аргументи не діють, і це межа для Зе в першому і другому турі.
