На прикладі Сумської області.
Грізний голова обласної військової адміністрації (ОВА) Сумської області Володимир Артюх вирішив, що нєфіг бухать громадянам прифронтової зони по будням.
І своїм вольовим рішенням заборонив продаж алкогольних напоїв у магазинах у будні дні.
Як щедрий вельможа — по вихідним дозволив. Типу: ладно, бухайте.
Навіщо це було зроблено? Хтозна.
Ми, звичайно, не рускіє. І бухаєм не так. По іншому і не під забором. Проте, рускій бард єврейсько-українського походження Владімір Висоцкій співав: “Єслі я чєво рєшил — випью абязатєльна”.
І скажу вам чесно — ці слова знаходили відгук в багатьох українських душах.
Знову ж. Володимир Артюх так довго жив на росії, що не здогадується: українці — це нація, яка вважає особистим викликом усі чудні заборони влади.
Учітє матчасть, менеджери. І приймайте рішення з огляду на ментальність народу, яким ви “правите”.
Іще раз. Таке рішення може лише посилити спротив. Ніззя? Та щас. Ми щось придумаєм.
І ось, у кожному магазині, щоб обійти дурне рішення придумали касу-бар. Типу ось в магазині ніззя продавати алкоголь по буднях. Але є каса-бар. Одна з 4-5-8 кас. А на ній можна, бо це не магазинна каса. Це барна стійка в магазині. Тут можна. Бо прирівнюється до бару-кафе-ресторану.
І що ми бачимо увечері в супермаркетах в Сумах? Там 4 каси. Працюють дві. На одній 1-2 людиники купують чіпси і морозиво. На касі-бар десь з 20:00 збираються усі у кого недогон, або хто лише задумався після жаркого дня хлібонути пивка. І на цій касі — кілометрова черга. Сама швидка продавчиня. І, ближче до 21:00 знервований люд.
Який тихо кляне дурнувату владу.
Або не тихо.
І чого досяг губернатор?
Особистої неприязні. Встановив він сухий закон в будні? Та ну нафіг.
Поважчив він життя стомленим за день війною людям? Так, у нього це вийшло. Рівень роздратованості підвищився.
Питання: А нахіба все це було треба? Чого хотіли досягти? Зменшити кількість вживання алкоголю? Так цьому зраділи тільки тітоньки, які десь допізна на будь-якому риночку продають квіти і... самогон.
Зменшився акциз від алкоголю і ПДВ від нього? Полюбе, надходження до бюджету дещо впали. Не смертельно, та все ж.
Хто молодець? Губєр молодець. Зміг. Вітання Шмигалю і Гетьманцеву.
Але найсмішніше ось що. Якщо ви думаєте, що каси-бари в маркетах зачиняються о 21й і вам ніде догнатися?
Ха-ха. Є магазинчики, про які знають не всі. Або пивнушечки. Які (тссссс) кришуються місцевими мєнтами\прокурорським/сбушниками.
Так там добрі люди торгують до 23ї години. І починають зранку з 7ї. А в часі між 23ю і 7ю — є квартири з бабушками.
Але бабушки то таке. Ви уявляєте скільки заробляють вночі ті, кого кришують ті, кому абсолютно пофіг на усі рішення губера?
Що у прикупі?:
- роздратовані люди розуміють, що усі рішення влади можна обійти, або тупо похерити. Тобто авторитет влади близько до плінтуса;
- влада несвідомо діє на зниження свого авторитету;
- влада несвідомо зменшує кількість податкових надходжень. Бо з пляшки горілки падає 20% ПДВ + 27 грн./акциз. Тобто не продана пляшка горілки в магазині— мінус 53+ гривні в бюджет.
- Усі починають розуміти, що Слуги приймають рішення на емоціях (я главний, я так хочу), не спираючись на здоровий глузд.
І це я вам ще не розказував, як тупо вони використовують гроші на оборонні споруди. Тут просто звіздєц: непотрібно, неефективно і дууужеее дорого.
Але наступного разу.
Що я вам скажу: будьте оптимістами!
Незважаючи на усі зусилля зеленої влади — ми переможемо.
