- Я запізнився, бо скрізь облави, усе перекрито, - каже мені таксист десь приблизно рік тому. Весь знервований, голос тремтить.
- А що якісь зеки втекли? – перепитую, реально не розуміючи про що він.
Він дивиться на мене, як на божевільну. І в цьому погляді наша інформаційна поразка.
Так я вперше почула слово «облави» в значенні перевірок ТЦК на дорогах. До того це слово асоціювалося хіба із пошуком злочинців. Одразу було зрозуміло, що тут не обійшлося без російського інформаційного впливу.
Згодом ці «облави» почали звучати гучно – із соцмереж, від випадкових людей. А потім до нього додалося і «людолови», і «нелюди» й ін.
Паралельно з цим стрічка наповнювалася матеріалами про ТЦК, які «б’ють», «вбивають» і ледь не п’ють кров. Історії про те, як «відважна жінка відбила свого чоловіка», як «батьки не пустили ТЦК в свою хату й захистили сина» викликали тисячі лайків.
Від слова – до удару шахедом
Ворог діяв майстерно, дотримуючись усіх елементів поступового впливу, щоб усього за рік-два частина суспільства деградувала на цій темі:
1 Етап: Запуск в інфополе дегуманізувальної лексики – «облави», «людолови», «нелюди», «ТЦКуни».
2 Етап: демонізація образу працівників ТЦК через історії про нелюдську жорстокість під час перевірок і тисячі відео з сльозами й криками, більшість з яких абсолютні постанови або відверті провокації. А вже реальні факти не зовсім правильної поведінки ТЦК розкручувалися до міжгалактичного масштабу.
3 Етап: запуск ботів у коментарі під кожен резонансний допис із криками: «ТЦК – не люди, вони не воїни, у них має бути окрема форма» і т.ін.
4 Етап: остаточне формування нового образу ворога, де ворогом уже стає не російський солдат, а військовий ТЦК, тобто ЗСУ!
І от ми незчулися, як діти на шкільних концертах починають ставити сценки, у яких прямо на сцені б’ють ТЦК. А глядачі радісно аплодують.
5 Етап, СМЕРТЕЛЬНИЙ: реальні ворожі удари шахедами по ТЦК – і поросяча радість простого наріду. Деградація остаточна.
"Людей жалко, ТЦК - ні!"
"Там люди не постраждали, тільки ТЦКуни"
Це типові коментарі під повідомленнями про удари. Остаточна дегуманізація.
‼️Удари ворога по наших містах викликають таку ж радість, як і наші удари по ворогу. Просто вдумайтеся в це!
Так, половина з цих коментаторів – боти із заготовленими тезами. Але ж і реальних людей там вистачає.
Чому з такою пропагандою важко боротися?
Ми маємо приклад класичної постправди. Коли береться якийсь реальний факт і розганяється до страшного масштабу. Бо справді є реальні факти взаємодії населення з ТЦК. Є випадки, коли ця взаємодія виявлялася м’яко кажучи напруженою. І цього достатньо, щоб кожен повірив у будь-яку маячню, яку йому несуть із фейсбуку.
Як я не намагалася переконувати людей, щоб вони не тягали російсько пропаганду - завжди чула у відповідь: а от у мене брата-свата-кума реально пов’язали, грубо знущалися і т.ін. Усі аргументи безсилі.
До речі, дуже схожа історія, як із питанням корупції. Коли ти починаєш пояснювати, що корупціонери і держава – це різні речі, але тебе ніхто не слухає, бо «а вони всі крадуть і треба звідси валити».
Повторення ворожої лексики – це зло
Перед тим, як вдарити шахедом, ворог спочатку б’є словом, прямо в мозок!‼️ Формує «благодатний» ґрунт. Якби ці удари відбувалися у 2022 році, ніхто б не додумався радіти. А нині запросто.
Варто усвідомити, що не було б останнього п’ятого етапу, якби не вдалися перші чотири! І що цікаво: ці чотири допоміг ворогу створити кожен, хто тягав російську пропаганду, яка демонізувала ТЦК.
Бо слово – це не просто набір букв. Це зброя, яка ретельно готує ваш мозок для останнього – смертельного етапу. І цей ґрунт ворог вистелив вашими ж руками.
Що з цим робити?
Нині це велика інформаційна поразка. І потрібні ефективні рішення на рівні влади. Передусім – щоб вона сама припинила цькувати свої Збройні сили! Це в моїх мріях, бо в реальності маємо запущені ОПою через мар’яну заголовки: «В ППО тільки алкоголіки й блатні».
То що ми хочемо від суспільства?
