На саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у китайському Тяньцзіні президент Сі Цзіньпін заявив про необхідність розробки спільного плану для просування миру та розвитку в умовах глобальних криз, підкреслюючи, що ШОС перетворилася на значну силу у просуванні нового типу міжнародних відносин. За даними Euronews, російський диктатор путін, який прибув до Китаю з чотириденним візитом, провів зустрічі з Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, під час яких обговорювалася нещодавня зустріч з президентом США Дональдом Трампом на Алясці. Для Моді це став перший візит до Китаю за сім років на тлі зусиль щодо відновлення торговельних зв’язків та вирішення прикордонних суперечок у Гімалаях. Понад 20 глав держав та урядів мали обговорити питання від двосторонніх зв’язків до вирішення поточних глобальних проблем, включаючи війни у Газі та Україні, при цьому путін також планує бути присутнім на параді у Пекіні, присвяченому 80-річчю закінчення Другої світової війни.
За даними джерела The New York Times, росія почала атакувати американські та європейські об’єкти в Україні, що виглядає як відповідь на спроби Заходу домовитися про мир. Особливо вражає удар по заводу американської компанії Flex у Мукачеві, що стався всього через шість днів після зустрічі Трампа з Путіним. Цей завод взагалі нічого військового не виробляв – там робили кавоварки для Nespresso, лампи для Philips, телефони для Nokia. Але росіяни навмисно обрали його як ціль, щоб показати: ми можемо вдарити по будь-яких західних інтересах в Україні. Аналітики кажуть, що птін таким чином тестує, наскільки далеко може зайти, не спровокувавши пряму військову відповідь від Заходу.
CNN повідомляє, що у Львові застрелили одного з найвідоміших українських політиків – Андрія Парубія. Це було не випадкове вбивство, а ретельно спланована операція. 54-річного депутата, який колись очолював Верховну Раду, застрелили з короткоствольної зброї просто на вулиці. Парубій був знаковою фігурою в українській політиці – він стояв біля витоків Помаранчевої революції та очолював протести на Майдані у 2013-2014 роках. Вбивство народного депутата Андрія Парубія відбулось у Львові 30 серпня о 9:00 ранку на вулиці Єфремова у Сихівському районі. Чоловік, переодягнений у кур’єра служби доставки, підійшов до політика і випустив щонайменше 7-8 куль з пістолета, після чого втік з місця злочину на електровелосипеді. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, злочин мав ознаки ретельно підготовленого замаху з вивченням графіка пересувань Парубія та продуманим планом втечі. Через 36 годин після вбивства СБУ та Національна поліція затримали підозрюваного у Хмельницькій області, про що офіційно повідомили президент Володимир Зеленський, міністр Клименко та голова СБУ Василь Малюк. Правоохоронці не виключають політичних мотивів убивства та розглядають “російський слід”, враховуючи проєвропейську, антиросійську позицію Парубія та його активну участь у Революції Гідності 2013-2014 років.
Bloomberg пише, що німецький канцлер Фрідріх Мерц відверто заявив, що готується до довгострокової війни в Україні, оскільки не бачить швидкого завершення конфлікту. В інтерв’ю ZDF він пояснив, що війни зазвичай закінчуються або військовою поразкою однієї зі сторін, або економічним виснаженням, але наразі він не спостерігає жодного з цих сценаріїв ні для росії, ні для України. Мерц категорично відкинув можливість капітуляції України, попередивши, що після неї “наступного дня в черзі буде наступна країна, а потім буде наша черга”. Канцлер став більш песимістичним щодо мирних зусиль Трампа та не очікує зустрічі між Зеленським і путіним, натомість разом з Макроном закликаючи до вторинних санкцій проти російської нафти.
За даними джерела Axios, Папа Лев XIV виступив з рідкісною політичною заявою після стрілянини в католицькій школі Міннеаполіса, де загинули двоє дітей віком 8 та 10 років. Під час недільної молитви на площі Святого Петра перший американський понтифік закликав зупинити “пандемію зброї, великої та малої, що вражає світ”. Спочатку Папа уникав політичних коментарів, обмежившись лише висловленням співчуття, але потім різко засудив насильство з використанням вогнепальної зброї. Окрім цього, Лев також звернувся до конфлікту в Україні, закликавши до негайного припинення вогню та серйозного діалогу між сторонами, заявивши, що “голос зброї має замовкнути, а голос братерства та справедливості має переважити”.
Польське джерело Onet.pl пише, що німецький канцлер Фрідріх Мерц відкрито готується до тривалої війни в Україні і категорично виключає відправку німецьких наземних військ. У недільному інтерв’ю ZDF він підкреслив, що пріоритетом залишається підтримка української армії, але “за нинішніх обставин питання сухопутних військ в Україні не обговорюється”. Мерц попередив про загрозливі наслідки можливої поразки України, заявивши: “Якщо українська держава зазнає поразки та втратить незалежність, то післязавтра може настати наша черга”. За його словами, російський лідер путін відповідає “ще більшою агресією” на європейські зусилля щодо припинення війни, що змусило європейських політиків посилити санкції проти росії.
Німецьке видання WELT повідомляє, що Фінляндія нарешті вирішила прибрати свастику з прапорів своїх повітряних сил після років суперечок, особливо після вступу до НАТО. Командувач Карельського повітряного командування Томі Бема пояснив, що цей символ “іноді призводить до неприємних ситуацій з іноземними гостями” і мудріше “йти в ногу з часом”. Особливо гострою стала ситуація у 2021 році, коли підрозділ німецьких ВПС скасував участь у церемонії в Лапландії через присутність прапорів зі свастикою. Фінські ВПС використовували цей символ з 1918 року, отримавши його від шведського аристократа Еріка фон Розена разом з першим літаком, хоча пізніше він став прихильником нацизму. Армія планує замінити свастику на зображення беркута, стверджуючи, що це допоможе “краще відображати сучасну ідентичність Повітряних сил”.
EL PAIS повідомляє, що Брюссель активно готує новий, дев’ятнадцятий пакет санкцій проти росії до кінця вересня. Міністр закордонних справ ЄС Кая Каллас звернулася до країн-членів з проханням подати свої пропозиції наступного тижня, підкреслюючи, що санкції вже позбавили росію мільярдів євро і продовжують працювати. Розглядаються безпрецедентні вторинні санкції проти країн, які допомагають Москві обходити європейські обмеження, включаючи можливе застосування “інструменту боротьби з обходом санкцій”. Також обговорюється спірне питання використання заморожених російських активів безпосередньо на благо України, а не лише отримання відсотків від них, хоча Бельгія категорично проти такого кроку.
