От що революція Гідності з людьми зробила...
Ось вам остання соціологія. На питання:
- Чи повинна Україна надати допомогу США і Тайваню у разі нападу Китаю на Тайвань?"
- Майже половина опитаних (47%) відповіли: обовʼязково, ми маємо бути вдячними за надану нам допомогу.
Ми, сука, ще не відбилися від орди. Але вже готові посилати волонтерську допомогу і реальних бійців у теплі моря.
По ходу ми вже (вслід за Ізраїлем) звикаємось із тим, що лише потім має зрозуміти решта світу:
- загроза воєн не зменшується. Цивілізація тонка і крихка як перший лід. Війна може бути всюди і повсякчас.
- ми реально у своїй уяві горді лицарі, які готові віддячувати іншим за добро діями з ризиком для життя.
Війна вже наше все.
І у мене лише два питання:
1) а воїни в окопах вкурсі, що добрі/горді співвітчизники в тилу готові ними десь битися за Штати в далеких морях?
2) член і членкиня я розумію. Професор і професорка - ясно. А як буде лицар і...? Лицаркиня?
Заплутався.
Але пишаюся цим народом. А шо? Круті.
