Дуже важко виступати проти закону про олігархів. Бо відразу станешь запроданцем олігархів. Адже олігархи в Украіні існують. І олігархі дійсно є величезною проблемою Украіни. Адже олігархам не вигідні структурні зміни і вони саботують реформи, використовуючи свій вплив і своі телеканали, формуючи суспільну думкі з допомогою власних смі.
Ну як зараз олігархічні смі виступають проти закону про олігархів.
Але як так. Олігархи - зло. Олігархи проти закону про олігархів. Але тобі хочеться також виступати проти закону про олігархів. Що за бісів парадокс?
Причина дуже проста. Олігархат - це не про прізвища. А про системну хворобу. І щоб вилікуватись потрібні системні зміни. А закон про олігархів пропунує боротися проти прізвищ. Конкретних прізвищ. Причому ці прізвища одноосібно буде визначати президент. Ні в кого ж нема іллюзій щодо того, як приймаються рішення на рнбо?
Одже, закон про олігархів дає можливість конкретній персоні боротися з іншими конкретними персонами. І президенти в Украіні міняються, хочу нагадати. І якщо тобі подобається поточний, то може не сподобатись наступний. Саме тому важливі інститути і процедури, а не ручне керування. І потенційні дубинки.
Причому потенційно, бо сам закон беззубий і ні про що. Хіба що, як у Хрещеному Батьку, олігархи ображаються, що це не демонструє до них поваги. А до чого тут боротьба з системним явищем олігахів, спитаєте ви? І будете праві. Це дуже небезпечний експеримент.
Як можно побороти системне явище олігархів? Системними змінами. Які не дозволять використовувати олігарху державу і перетворять його просто у великого бізнесмена. І більшість з них відразу стане маленьким бізнесменом. Бо не вміють працювати і заробляти, граючи по правилам.
Що це за зміни? Верховенство права. Тобто суди. І антимонопольне законодавство. Так, це довго. Важкий шлях. Але єдиний, який працює.
Чи дозволяє йти по цьому шляху закон про олігархів? Ні. Він або заводить не туди. Або взагалі нікуди не веде.
Чому олігархи проти? Бо вони не бажають, кожний окремо, щоб у когось була дубінка проти нього. Яку в будь який момент можно використати. Чому може бути проти громадянське суспільство? Ну по перше тому, що якщо то буде дубінкою, то попахує авторитаризмом. Олігархи то зло, але саме завдяки ім Украіна не пішла шляхом Білорусі чи Росіі. Що правда, і не пішла шляхом Польші. Також завдяки ім. І щоб піти тим шляхом, потрібна справжня бороться з системною проблемою, а не імітація.
Одже. Імітація замість боротьби то перше питання. Піар замість системних дій.
І ще одна проблема. Довіра. Іі відсутність. Ти не вірищь у щірість людей, які просувають закон про олігархів. Адже тобі важко повірити, як можно виступати проти олігархів як явища і тусити на футболі у ложі, де концентрація олігархату зашкалює. І де концентрація негідників на квадратний метр найбільша в краіні, якщо не у всесвіті. Напевна, більша концентрація може бути тільки десь біля кімнати із брудом к Гелінджику. Як можно просити у власника футбольного клубу доступ туди? Якщо ти знаєшь, хто він такий і тобі має бути гидко з ним спілкуватися??
Тобто ми не віримо в щірість такого бажання. А віримо чи то в імітацію бурхливоі діяльності чи то в бажанні отримати дубінку, якою можно кошмарити ту персону, яка тобі персонально не подобається.
От так буває. Коли ти проти олігархів як явища. Але ситуативно виступаєшь проти того, що ім також не подобається. Ще один яскравий украінський парадокс.
