Є один надзвичайно важливий аспект у цій історії, котрий мало хто досліджує - ставлення Заходу. А марно. Цивілізований світ із надзвичайною чутливістю ставиться до такого роду кримінальних переслідувань у «молодих демократіях», бо загрозу політичних переслідувань вважають для конституйного устрою набагато серйознішою, аніж непокарання можливого злочинця (крім консенсусних випадків, як із Януковичем). Що ж ми маємо в даному разі?
1. Янелох із перших днів на посаді обсесивно марить ідеєю відправити Порошенка за ґрати (причому, публічно). І це очевидним чином показує зведення особистих рахунків шостого президента з п‘ятим.
2. Робить він це не в прив‘язці до конкретного злочину, а «взагалі», чим не залишає сумнівів щодо політичного характеру переслідування.
3. Оприлюднені понад рік тому «плівки Труби» чітко доводять, що саме ОП направляє правоохоронні органи в цьому питанні, порушуючи низку статей КК, а правоохоронці незаконні вказівки залюбки виконують.
5. Ну, і останнє, але надзвичайно важливе. Вкрай розчарований Зеленським (і процесами в Україні взагалі) Захід сьогодні розглядає Порошенка як найнадійнішого свого союзника і партнера в Україні. А після зміни Адміністрації в Білому домі - безальтернативного. І таким союзником Захід не ризикне, тим паче, враховуючи п.п.1-4.
Практично це означає, що, навіть якби завтра портнови-татарови якимось дивом знайшли епізод, по якому Порошенка можна притягнути до відповідальності, а дебіли, котрих вони напризначали на керівні посади в правоохоронній системі, зуміли зварганити з цього щось подібне до кримінального кейсу, Захід за жодних обставин уже цьому «правосуддю» не повірить. І захищатиме Порошенка всіма доступними методами, коли владі доведеться не просто забути про допомогу МВФ, а готуватися до серйозних санкцій самим причетним до політичного переслідування особам (та й цим воно може не обмежитися).
Таким чином, Зеленський може наодинці продовжувати дрочити на портрет Порошенка за ґратами, але жодних практичних наслідків це не матиме.
