24 лютого ворог планував колонами увійти до Києва та Харкова, вів у бойових порядках за собою Росгвардію з кийками, щоб розганяти демонстрації, перекидав з Балтійського та Північного флоту великі десантні кораблі, щоб висаджувати десанти під Одесу та Миколаїв.
Через півроку росіяни поливають малою зенітною артилерією небо над Саками та Севастополем, очистили північний захід Чорного моря і щоночі втрачають добрий десяток складів, рембаз та нафтобаз в оперативному тилу.
Тяжкі втрати у льотному складі у ВПС РФ – на сьогодні відомо про 67 пілотів, які загинули на війні в Україні. Часто це досвідчені фахівці рівня загиблого заступника командира полку із Забайкалля – крім 10 млн. доларів на підготовку таких спеців це роки тренувань, яких немає у Москви.
Якщо врахувати, що частина прізвищ залишилася невідомою, є полонені, поранені, ті, хто вийшов через катапульту, та списані зі служби, легко зрозуміти, чому в ПВК рекрутують 62-річних пенсіонерів.
Крім того, наростають удари коригованими GMLRS з боку ЗСУ – цілком реально, що під 1000 штук уже вилетіло. Обидва мости біля Херсона виведені з ладу, втоплений пором, рахунок складів, що детонують, перевалив добре за сотню, почалося застосування не тільки по тилу, а й по опорниках на лінії.
Попри те, що окуповано 20% території – велику частину Першої світової німці простояли не так далеко від Парижа, нога окупанта взагалі не ступала на територію Німеччини, що не завадило їм програти все вщент.
