Давайте розповім як до війни працювало одне із великих підприємств структури.
Саме підприємство називати не буду, а скажу лише, що воно виробляє складну високотехнологічну продукцію. Сам виробничий процес був розділений на декілька цехів, кожен з яких виконує своє завдання.
Перша проблема полягає в тому, що кожен цех працював сам по собі і між цехами не було жодної синхронізації роботи. Абсурд полягав в тому, що суміжний цех не знає коли їх колеги зроблять власну роботу і передати її далі по ланцюжку.
Друга проблема витікає з першої. Відсутність синхронізації приводить до того, що інші цехи отримують вироблені деталі від суміжних цехів не по якомусь графіку, а в хаотичній формі, що приводить до подальшого хаосу і зривів строків.
Третя проблема. Зриви строків часто відбувається через те, що робітник сам змушений бігати шукати інструменти, деталі для роботи і це відбувається часто по декілька разів на день. А враховуючи великі розміри цеху, то це займає дуже багато часу і виконання роботи сильно затримується. Колись це все готував допоміжний персонал, а потім його звільнили.
Четверта проблема. Деталі та інструменти зберігали в коробках від цукерок, печива, пластикових стаканчиках. Що часто приводить до того, що необхідну деталь можуть шукати годинами. Нерідко деталі губляться.
Пʼята проблема. Такий хаос приводить до того, що часто відсутність необхідних компонентів помічають в той момент коли вони необхідні. Тоді їх доводиться замовляти знову, що збільшує строки.
Описувати всі проблеми не бачу сенсу, але навіть по описаним проблема видно, що на підприємстві хаос.
Звичайно, на підприємстві постійно проводяться наради, де збирають начальників цехів, обговорюють плани, результати. Однак кожного разу коли заходить мова про причини зривів строків, то у кожного своя версія правди, причин відхилень, термінів виконання. Розбір ситуації займає багато часу і забирає багато часу управлінського персоналу, але не приводить до якихось рішень що вирішують проблему.
І якщо ви думаєте, що це проблема одного підприємства, то ви помиляється. В такому режимі працює переважна кількість підприємств.
Чи вирішує хтось ці проблеми? Ні. А потім ще дивуєтесь, чого в нас такі проблеми з виробництвом.
