"Перед стрибком у прірву" - Ігор Гулик

"Перед стрибком у прірву" - Ігор Гулик

Марно доводити тим, хто нині відчайдушно вчепився в українське владне кермо, що реальність сконструйована з дрібниць, пов'язаних між собою невидимими нитками зв'язків та обумовленостей. Що нічого не трапляється ось так просто, зопалу, що, зрештою, за все треба платити. Грішми, репутацією, рейтингами (це, мабуть, найзрозуміліше для фронтмена кварталівської "хунти"), репутацією, здоров'ям… Спроба розповісти про зовсім очевидний феномен детермінізму популістам-початківцям, - це навіть не глас волаючого серед пустелі. Це – намір віялом розігнати осінні хмари.

Акурат у річницю вже призабутої обіцянки Зеленського завершити війну на Донбасі сталася низка подій, на які варто звернути увагу. Цей пустопорожній (що було очевидним вже тоді) пасаж він озвучив не у черговому відосіку для дебілів, а в інтерв'ю ведучому програми HardTalk на телеканалі ВВС Стівену Сакуру. Тоді президент України заявив, що визнає перед народом власний провал, якщо миру на Сході не буде. "Якщо я не зможу завершити війну, значить, потрібно, аби прийшла інша людина, здатна закінчити цю трагічну історію між нашими країнами", - ось дослівна цитата…

Війна триває й досі, Зеленський мовчить з цього приводу. Зате не мовчать інші, ті, з ким, власне, мав намір домовлятися новоспечений миротворець. Зокрема, експрезидент Росії, карикатурний Дмітрій Мєдвєдєв, якого кремлівські ефесбешні пропагандисти дістали з якогось тамтешнього загумінка, розродився скандальною (у буквальному сенсі цього слова) статтею у колись цілком пристойному виданні "КоммерсантЪ". Цей, з дозволу сказати, аналітик, і, як з'ясувалося, "фахівець з ідентичностей" взявся аналізувати "душевну драму вивернутої людини" (читай – Зеленського): "Ставши керівником держави, зі страху отримати черговий "майдан", спрямований проти його особистої влади, він повністю змінив політичну і моральну орієнтацію. А по суті – відмовився від своєї ідентичності. Почав ревно служити найбільш оскаженілим націоналістичним силам України", - пише Мєдвєдєв. Але найцікавішою є його філіппіка про те, що "це нагадує божевільну ситуацію, коли представники єврейської інтелігенції у нацистській Німеччині з ідейних причин попросилися б на службу в СС".

Кілька тижнів тому, коли вшановували жертв Бабиного Яру, я писав про активізацію російського наративу "українського антисемітизму" в інформаційному просторі. Тому, - якщо нічого не трапляється просто так, - то "танці" довкола проєкту пам'ятника жертвам нацистів, публікації на кшталт "Їхтамнебуло" з посиланнями на сумнівний роман "гонкурівського лауреата" Літтелла "Благоволительки" (нагадаю, написаний в Чістих Прудах, на основі архівів радянських каральних органів), і "вишенька на тортику" – Медвєдєв у "КоммерсантЪ", - виявляться спланованою спецоперацією проти України. А Зеленський, до слова, і всі "олігархічні канали", на які, як до церкви, ходять спікери від "Слуг", неспроможний зупинити навіть цю, - "холодну війну".

Руки "Слуг" та їхнього "духовного лідера" (оцініть креатив головного "слуги" у парламенті Олександра Корнієнка!) зайняті іншими справами. Їм терміново слід відмиватися від публікації розслідування Pandora Papers, які більш ніж прозоро натякають на "правдивість" і справжню ціну обіцянок Зеленського та ретельно виплеканого його політтехнологами образу "простого хлопця". Цей "простак", опонуючи попереднику, звинувачуючи його в "офшорах", "ліпєцкіх фабріках" і "торгівлі на крові", насправді підсвідомо транслював власні страхи і утаємничені від зайвих очей "гріхи". Їх назбиралося на мільйони доларів, украдених в українців ляльководом Зе! Ігорем Коломойським. І це лише початок історії, бо спільник Коломойського, утікач, ексголова правління ПриватБанку Олександр Дубілет вже очікує під домашнім арештом в Ізраїлі екстрадиції у США.

А треш у державному Укрексмібанку, де голова правління (кажуть, кум Зеленського) Євген Мецгер нацькував охоронців на журналістів, має перспективу стати ще більш резонанснішим, ніж усі Пандори, разом узяті. Бо питання, з яким прийшли журналісти до банкіра стосувалися кредиту на 60 мільйонів доларів, виданого державним (!) банком бізнесмену з… окупованої Горлівки. Якщо врахувати, що пан Мецгер є близьким другом сім'ї Зеленського, то виявиться, що оця солодка парочка фінансувала терористичну діяльність "Л/ДНР"…

А ще – з усією неуникністю перед Зеленським і його найближчим оточенням, особливо "агентом впливу ФСБ", керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком бовваніє перспектива "вагнергейту". Це буде бонусом від розслідувачів під орудою Христо Грозєва до всього того, що намолов своїм нестримним язиком "наш Голобородько" (про дзвінок Лукашенкові, зокрема), і ще одним підтвердженням того, як Зе! рік тому намагався "закінчити війну на Донбасі".

Неперевершений у своїх висновках Єжи Лєц написав колись, що для стрибка у прірву трамплін не потрібен. На Банковій не читали знаменитого поляка, і набудували таких трамплінів десятки. Таке враження, що вони стали об'єктами "Великого будівництва" (в народі – "Великого крадівництва"), кредити на яке надавав Укравтодору… той же Укрексімбанк з тим же кумом президента на чолі…