Згадав одну історію, про яку мені розказував мій хресний Опанас Заливаха, видатний художник, шістдесятник, політв'язень.
Він у 40-их поступив до ленінградської мистецької академії. А тоді, в часи сталінізму-маоїзму процвітала совєтсько-китайська дружба й у всіх вузах аж кишіло китайськими студентами. Один з таких опинився з Опанасом в одній групі. Хлопець тямущий, але без абсолютно жодних мистецьких талантів. Коли перепитав, чому ж такий вибір професії, той розповів, що мріяв стати інженером і мав їхати в якийсь технічний вуз. Але документи переплутали й послали вчитися на художника. А заперечити рішенню партії - тюрма за контрреволюцію...
Чому про це згадав.
Бо маоїзм у китаї - це абсолютно дика й тупа диктатура. А зельценізм? Багато відмінностей?
От є такий собі Руслан Кравченко. Хотів стати військовим, став військовим юристом, вся кар'єра надалі стосувалася виключно органів прокуратури й нічого іншого. Але в 2023 році Zе був потрібний вірний чєловєчєк із знанням "таблички ділення" в Київській області. Ставить його керувати КОВА. У Кравченка нуль досвіду адмінуправління, а тут будівництво, розподіл (розпил) коштів та все, окрім того, на що він придатний.
А позачора Zе знімає цього Кравченка з посади й усі, за елементарною логікою, припускають, що з перспективою на Генпрокурора, де критично довго пустує посада. Десятки років у прокуратурі - досвід безумовний - не придрешся, от про добропорядність - це вже, як усе в цій команді. А натомість, учора його призначають головою Державної податкової служби України. Робота дуже специфічна, треба хоч розуміти її суть, на що йдуть роки при обов'язковій фінансовій освіті. У Кравченка тут по нулях. Але ж "партія сказала нада - камсамол атвєтіл: єсть!" І, повірте, "єсть" вони там будуть мільярдами. Бо коли призначення не за фаховим підходом, а за лояльністю і здатністю красти й ділитися, то ні освіта, ні вміння значення не мають.
До речі, той китаєць, боячись наслідків, якось там навчився трохи малювати, для партійних плакатів достатньо. А красти всі ці орки Zеленського і так уміють. От тут уже кваліфікацію перевіряють докладно!
Ще один указ підписав Зеленський про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей наших воїнів.
А що насправді.
От лише, як на мене, то Zеленський підбирав захисницю не військовим, а собі від звинувачень у злочинній недбалості й байдужості щодо прав військових. Там спершу буде продемонстровано деяку імітацію активності, а за місяць-два або й швидше, все стане на свої звичні рейки з черговим кишеньковим омбудсменом. Трошки знаю, про що пишу.
До речі, класичного відбору з пропозиціями правозахисних організацій, експертів самих військових, звісно ж, не було. Хоча причетність до цього напрямку в Решетилової таки є, хоча, не без специфіки. Єрмак вибрав із обойми тих, кого регулярно запрошує на посиденьки і в кому не має сумнівів. А будь-яка посада "представник президента з ..." - це не хотілка особи в президентському кріслі. Це підбір від владної інституції з усіма процедурами. І всі отакі призначення - це виключно ознаки вже сформованого авторитаризму.
А що там у нас про "бджіл, які проти меду"?
▪️
Це признчення викликає багато запитань. Адже ця особа свого часу стала відомою через критику нашої оборонної промисловості. Її "експертні" висновки, зокрема щодо виробництва мінометів, викликали неабиякий резонанс. У той час, коли мінометів гостро не вистачало, вона фактично ставила під сумнів зусилля з їхнього виготовлення.
У 2014–2015 роках Решетілова була активною медійною особою, волонтеркою та співзасновницею фонду "Повернись живим". Й при цьому могла вільно їздити до Криму. Ви багато знаєте проукраїнських активістів, які могли собі це дозволити?
Про історії з "таємними в’язницями СБУ" навіть згадувати не хочеться.
І тепер ця людина, яка не має ані військового, ані юридичного досвіду, має захищати права наших військових? Наскільки це рішення справді відповідає інтересам тих, хто зараз боронить Україну?
. . .
Тарас Чорновіл
Андрій Дзиндзя
