Влада робить усе, що намагалась приписати Порошенку: розгнуздана корупція, цинічне крадівництво, бізнес на крові з росією.
От тільки щодо Порошенка це - фейки, які не змогли хоч чимось підкріпити за сім років прискіпувань усіх «силовиків».
А самі роблять, як казав азіров, «тупо і глупо», нагло і цинічно, «як у останній день» і «щоб онукам вистачило», за їхніми власними зізнаннями.
Очевидно, саме так вони уявляли собі владу. Саме цього так прагнули, саме цьому їх вчили старші партнери штибу Коломойського.
І за це треба відповідати.
Першим кроком має стати недовіра до корупційного і безпорадного уряду, де важко знайти, який/яка з членів/членкинь не задіяні в схемах.
Стаття 87 Конституції дає для цього всі підстави і механізми. Навіть ст.10 закону про правовий режим воєнного стану, якою ОПа так зухвало знехтувала у липні, тут не постраждає. Адже повноваження уряду не перериватимуться - до формування нового кабінету.
Власне, другий крок - формування непартійного професійного уряду для вирішення нагальних питань оборони, захисту громад узимку, переведення економіки на воєнні рейки… всього сонму проблем, якими чинна влада займалась на «трієчку», між носіянням кешу і переведення платежів на москву «за два дні».
Багато писав про те, що для виживання країни цього сценарію не уникнути.
ОПа намагається власне уникати. Увімкнувши режим «сніжинка», намагаючись відволікти увагу і якось «пропетляти».
Кожен день зволікання - це втрати. Кожна - на совісті влади. Це - важка відповідальність. Але альтернативи ще страшніші - з огляду на ситуацію на фронті, в економіці/енергетиці і у зовнішній політиці.
Все тільки починається
