А у штабі Кернеса у Харкові реальний переполох. Усі розклади змінються, якщо шо.
А як казав один герой у відомому романі - людина - раптово смертна.
Але я про інше. У нас, в українській політиці вождізм - наше усе.
Не стає лідера - кирдик партії.
От що із себе представлятиме "Батьківщина" без Юлії Володимирівни?
Якщо вона піде на політичну пенсію - проект потрібно закривати.
Власне вже зараз Юлія Володимирівна, як власниця рейтингу - продала кілька обласних партійних організацій.
Як у старовину пан продавав село - з собаками і кріпаками.
А шо? моє ж. Що хочу те й роблю.
А ви уявляєте Радикальну партію без Ляшка? Ага.
Навіть ідеологічно структуровані партії без лідера никнуть. Той же Голос. Позиціонував себе ідеологічно правильно і виважено. Електоральна база начеб-то має бути цілісною.
Але - пішов Вакарчук, намолола Кіра дурниць про Порошенка - і здулася партія.
І лише нове екранне обличчя може врятувати.
Хоча я особисто бажав би Голосу процвітання. І Притула в політиці органічніший за Вакарчука.
Під багатолідерський проект намагається зманеврувати і Європейська солідарність. Але бувають рецидиви. Раз - і вождю захочеться прописати в політику родичів.
І як тепер бути прихильникам? Продовжувати говорити про внутрішньопартійну демократію? Чи вже можна не паритись про соціальні ліфти?
Але, по великому рахунку - і у більшості суспільства немає запиту на ідеологію. Більшість ведеться лише на відосики та синхрони лідерів і зрежисовані перепалки у ток-шоу.
Лише одна партія діє по іншому. Її, щоправда і партією назвати важко. Тому що це бойовий загін ФСБ Російської федерації. Люди в званнях майорів і полковників на бойовому чергуванні, на мінуточку. На інформаційному фронті. І обіцяють, що тільки вони можуть принести мир.
Звичайно можуть. Без Криму. І з Донбасом нам на умовах Путіна. Щоб Хомчак честь Пушиліну віддавав.
А Україні потрібні ідеологічно структуровані партії.
Колись будуть.
